Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Спостерігається зміцнення транспортного альянсу між Китаєм та Іраном.
Іран зосередив свої зусилля на залізничних перевезеннях, використовуючи маршрути до Китаю. Основна мета — подолати сувору морську блокаду портів країни. Про це повідомляє Bloomberg.
Відзначається, що після 13 квітня кількість вантажних поїздів, які курсують із китайського Сіаня до іранської столиці, збільшилася вдвічі — з одного поїзда на тиждень до одного поїзда кожні три-чотири дні. Це призвело до підвищення вартості доставки цим видом транспорту в регіоні на 40%.
Проте цей вид перевезень залишається досить обмеженим. Масштаби залізничних перевезень не можуть зрівнятися з морськими, адже один поїзд вміщує лише близько 50 контейнерів, тоді як великі океанські судна здатні перевозити тисячі одиниць вантажу.
Збут китайських товарів
На даний момент цей маршрут має переважно односторонній характер. Таким чином, Пекін реалізує на іранському ринку промислові запчастини, генератори та електроніку. Водночас Тегеран вже розглядає можливість використання цих колій для експорту нафтопродуктів і пального.
В цілому Китай залишається основним імпортером іранської нафти. Це означає, що залежність Ірану від Китаю зростає.
Альтернатива
Окрім китайського напрямку, Тегеран активно розвиває сполучення з Афганістаном, зокрема через лінію Хаф—Герат, якою вже транспортують дизельне паливо. Крім того, цей маршрут захищений від санкційного тиску з боку Заходу.
Проте інші закордонні видання вважають, що Китай не готовий відкрито підтримувати Іран. Так, Китай є важливим економічним партнером Ірану, купуючи іранську нафту та надаючи фінансову підтримку режиму в Тегерані. Однак, коли США та Ізраїль розпочали операцію проти Ірану, Пекін лише висловив критику на адресу американсько-ізраїльських ударів, не надавши підтримки обороні Тегерана.
США визнають, що Іран залежить від Китаю. Представники Білого дому наполягають на тому, щоб Китай використав свій вплив на Іран для розблокування Ормузької протоки.