Іранський конфлікт виявився більш руйнівним для нафтових монархій, ніж пандемія COVID-19.

Якщо Ормузька протока залишиться заблокованою ще протягом двох місяців, деякі держави Затоки зазнають такої шкоди своїм економікам, яку їм не завдавали ані війна в Перській затоці 1990-1991 років, ані пандемія COVID-19.

Іранська війна, якщо вона не завершиться найближчим часом, може завдати катастрофічного удару найбільшим економікам Перської затоки: Саудівській Аравії, ОАЕ та Катару. Якщо бойові дії триватимуть до квітня включно і призведуть до блокування Ормузької протоки на два місяці, ВВП Катару та Кувейту може зменшитися на 14% вже цього року, повідомляє Bloomberg.

Найглибша криза з 90-х

Це стане найглибшим економічним падінням для цих країн з початку 1990-х, коли вторгнення Іраку до Кувейту викликало Війну в Перській затоці та потрясіння на світових нафтових ринках.

Саудівська Аравія та ОАЕ постраждають менше завдяки можливості перенаправити нафтові потоки в обхід критичного Ормузького водного шляху. Проте навіть для цих країн прогнозується зниження ВВП: приблизно на 3% для Саудівської Аравії та 5% для ОАЕ, що стало б найсерйознішим ударом після пандемії коронавірусу.

«Для багатьох економік Затоки ця війна може мати більший короткостроковий вплив, ніж COVID» — зазначив Фарук Суса, економіст Goldman Sachs, що спеціалізується на Близькому Сході та Північній Африці. «Коли пил осяде, вони відбудуються й відновляться, але якими будуть шрами, які цей конфлікт залишить на довірі, ще невідомо.»

Подвійний удар

Конфлікт створює жахливий сценарій для арабських держав Затоки, які зіткнулися з подвійним ударом по нафтовому та ненафтовому секторах одночасно. Конфлікт, що вже третій тиждень не демонструє ознак ослаблення, розгортається на тлі продовження Іраном атак на сусідні країни у відповідь на американські та ізраїльські бомбардування.

Конкретні наслідки для різних секторів:

• Нафта: ціни на нафту марки Brent перевищили $103 за барель у п’ятницю на фоні зупинки трафіку через Ормузьку протоку і зменшення видобутку нафти в Саудівській Аравії та ОАЕ.
• Газ: колапс катарського експорту скрапленого природного газу (СПГ) перевернув світові газові ринки. Катар вважається найбільшим у світі експортером СПГ, постачаючи блакитне паливо до Японії, Південної Кореї, Індії та Європи.
• Алюміній: Бахрейн частково скоротив виробництво на найбільшому у світі алюмінієвому заводі через блокаду Ормузької протоки.
• Громадський та фінансовий сектори: під загрозою опинились нерухомість, туризм та інвестиційна активність в усіх країнах Затоки.

Кого вдарить найбільше

Найбільший удар серед усіх нафтових економік регіону отримають Катар, Кувейт та Бахрейн, вважають у Goldman Sachs. Ситуація для Саудівської Аравії та ОАЕ є складнішою.

Саудівська Аравія може краще впоратися з тривалою війною, ніж сусіди, вважає більшість з шести економістів, опитаних Bloomberg. Королівство успішно відбиває більшість іранських атак, а повітряний простір і бізнес продовжують функціонувати з мінімальними перебоями.

Головний короткостроковий ризик для Ер-Ріяду — збільшення дефіциту бюджету в першому кварталі через падіння доходів. Проте якщо ціни на нафту та експорт залишатимуться на високому рівні, у 2026 році Саудівська Аравія може навіть показати менший дефіцит бюджету, ніж прогнозувалося до початку війни, зазначили більшість опитаних економістів.

Тім Каллен з Інституту арабських держав Затоки у Вашингтоні прогнозує скорочення щорічного дефіциту на 1%, якщо видобуток нафти в Саудівській Аравії в середньому становитиме близько 7,5 млн барелів на добу, а нафта Brent триматиметься в районі $90. Самі саудівці закладали в бюджет дефіцит на рівні 3,3% на 2026 рік.

ОАЕ, незважаючи на все, збережуть профіцит бюджету цього року. Натомість дефіцит Катару може зрости, вважають в EFG Hermes.

Для пом’якшення бюджетного тиску країни Затоки можуть знову вийти на боргові ринки. Наразі інвестори на ринку облігацій ще не виявляють занепокоєння щодо наслідків війни для регіональних фінансів, повідомив Фаді Дженді, портфельний менеджер Arqaam Capital.

«Занепокоєння виникне, якщо конфлікт буде тліти ще тривалий час, бо саме цього ринок зараз не закладає у ціни» — підкреслив він.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Ормузька протока відкрита для проходу. У інтерв’ю MS NOW він наголосив, що вона закрита лише для танкерів і кораблів, які належать ворогам Ірану та їхнім союзникам.

Нагадаємо, уранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угрупування “Хезболла” у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це у дуже образливій манері: “остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський”. Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України у захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа «риторикою».

Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за “повної гарантії”, що ці літаки “ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а лише для захисту регіональних партнерів.

Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь. Проте вже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася у техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила у міську каналізаційну систему Тегерана.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві також мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.