Яка нині ситуація в енергетичній системі України, чи можна вважати блекаутом те, що сталося останніми днями, та як Молдова пов’язана з українською енергетикою
Про це в ефірі Громадського радіо повідомив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
Експерт зазначає, що термін блекаут має специфічне технічне значення в енергетичній термінології, а події останніх днів слід називати каскадною аварією. Блекаут, за його словами, “передбачає більший масштаб і значно серйозніші наслідки”.
Причини аварії
На думку фахівця, детально з’ясувати, що саме сталося, можна буде після завершення розслідування: воно обов’язково буде проведене, оскільки тут діятимуть протоколи європейського об’єднання мереж.
“Фактично, те, що ми знаємо, це відключення лінії, яка з’єднує Молдову з Румунією з одного боку і має вихід на Україну з іншого. Це відключення викликало відповідну реакцію з українського боку, внаслідок чого відключилася одна з ліній з української сторони, що призвело до відключення ще 11 інших високовольтних ліній. В результаті виникла ситуація, яку ми обговорюємо”, — пояснює він.
“З технічної точки зору Молдова є частиною української енергосистеми”, — зазначає експерт. За його словами, якщо розглядати це з фізичної перспективи, то Молдова не має окремої енергосистеми. Тому все, що відбувається в Україні, впливає на Молдову і навпаки.
“Будь-які помилки в управлінні молдовською мережею позначаються на Україні. Якби не професіоналізм диспетчерів Укренерго, які вчасно зреагували на ситуацію, наслідки могли б бути значно гіршими. Нагадаю, що влітку блекаут в Іспанії стався з набагато менш серйозних причин, і без енергосистеми, яка піддавалася обстрілам сотні і тисячі разів.
Тому я розумію людей, коли електрика просто зникає. Це завжди страшно і важко не усвідомлювати. Але, з іншого боку, давайте радіти, що потенційно дуже складна ситуація завдяки професіоналізму диспетчерів Укренерго була перетворена на посилене тренування з підвищеними ризиками.
Як зазначив пан Кудрицький, ми обійшлися легким переляком від цієї всієї ситуації”, — підсумував Харченко.
Щодо роботи метро
“Сподіваюся, що всі наші слухачі усвідомлюють, що метро функціонує на електриці. Це важливий момент. І якщо електрики немає, то метро не працює. З іншого боку, метрополітен безумовно є частиною критичної інфраструктури для Києва. І не лише транспортної, але й енергетичної критичної інфраструктури.
Тому його обмеження відбувається в останню чергу. Метро не зупинили. Оскільки сталася каскадна аварія, Київ залишився без джерел живлення.
На жаль, через атаки, які відбулися 9 січня, в Києві наразі немає власної генерації. Це створює дуже складну ситуацію з точки зору забезпечення Києва електрикою. І відповідно, те, що сталося під час цієї ситуації, цього технологічного порушення і його наслідків, є короткою ілюстрацією того, що могло б статися, якби стався блекаут.
Просто, якби був реальний блекаут, то це 2-2,5 доби найшвидшого виходу з нього. А так, аварію ліквідували за кілька годин…”.
Про подальші сценарії
“Я вважаю, що посилюватись їм вже нікуди. Я дивлюсь на термометр із надписом “мінус 23”, і судячи з прогнозів, які мені відомі, за 3-4 дні ситуація має покращитись. Добра новина в тому, що майже для всіх будинків у Києві, за винятком приблизно 200, наскільки мені відомо, станом на вчорашній вечір, вдалося відновити опалення в тій чи іншій формі. І це дійсно добра новина, адже якби його взагалі не відновили за такої температури, це була б катастрофа. Я розумію, що 10, 12, 14, а іноді 6-8 градусів у квартирах — це вкрай незручно для життя.
Але життєздатність Києва збережена, життєздатність системи опалення збережена. Так, ситуація вкрай складна, але я впевнений, що ми цю ситуацію подолаємо.
Подолаємо, сподіваюся, без жодних людських жертв, яких відверто прагнула московська федерація. Адже атака на тепло в мороз не може мати інших цілей. Вони хотіли, щоб десятки тисяч киян просто фізично замерзли. Росіяни намагалися створити техногенну і гуманітарну катастрофу. Я впевнений, що в них це не вийшло і не вийде”, – підсумував Харченко.