Конфлікт між Макроном і Мерцом – створено в Європі проти вільної торгівлі – новини міжнародної політики.

Президент Франції закликає до пріоритету місцевих ресурсів у стратегічних галузях, тоді як канцлер Німеччини попереджає про ризики надмірного протекціонізму напередодні важливої зустрічі лідерів Євросоюзу.

Еммануель Макрон, президент Франції, знову звернувся до своєї ініціативи «Зроблено в Європі» напередодні важливої зустрічі Європейського Союзу, що призвело до розбіжностей із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо шляхів вирішення економічних проблем Європи. Виступаючи перед бізнес-лідерами в бельгійському портовому місті Антверпен, Макрон закликав європейські держави надавати пріоритет місцевим ресурсам у стратегічних секторах, таких як хімічна промисловість, виробництво мікрочіпів та технології, повідомляє Bloomberg.

«Якщо ви прагнете зберегти робочі місця на цьому континенті, якщо ви хочете зберегти наші соціальні моделі, якщо ви хочете говорити про напівпровідники, хімічну промисловість тощо, ми повинні зберігати й визначати європейський контент за своєю суттю», — зазначив французький лідер.

Проте одразу після цього Мерц попередив, що підхід «Зроблено в Європі» може бути занадто обмеженим. «Ми повинні використовувати правила європейських переваг, але розумно, лише для критичних стратегічних секторів і лише як останній засіб», — підкреслив канцлер на тому ж заході.

Союз неоднодумців

Розбіжності між лідерами двох найбільших економік Європи відображають масштаб виклику, з яким зіткнувся ЄС. Європа стикається з труднощами у поглибленні свого єдиного ринку та впровадженні економічних реформ, тоді як США стають дедалі більш протекціоністськими, а Китай продовжує розширювати свою промислову міць. Хоча європейські країни одностайні у визнанні необхідності посилити конкурентоспроможність союзу та зміцнити єдиний ринок, розбіжності щодо шляхів досягнення цього є суттєвими.

Франція просуває порядок денний «Купуй європейське» на рівні ЄС у всіх сферах — від оборонного виробництва до правил закупівель. Це відбувається в той час, коли Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, готується представити наступного місяця свій Industrial Accelerator Act, який визначатиме відсоток європейських компонентів, що мають бути включені в продукцію. Комісія також опублікує правила, які підпорядковуватимуть ключові іноземні інвестиції суворим умовам щодо обміну технологіями, найму місцевих працівників і створення спільних підприємств з європейськими компаніями.

Париж vs Берлін

У своєму виступі Мерц застеріг проти «вузького» підходу, коли ЄС розглядає перегляд своїх правил щодо контенту та закупівель. Натомість він стверджує, що «Зроблено в Європі» має означати скорочення бюрократії, зміцнення єдиного ринку та диверсифікацію торгівлі.

Спільний борг — ще одна тема, яка розділяє Париж і Берлін. Макрон скористався своєю платформою в Антверпені, щоб повторити підтримку розширення спроможності ЄС у цьому напрямку для фінансування стратегічних інвестицій.

«Якщо ми прагнемо досягти належного рівня інвестицій у космос, оборону та безпеку, чисті технології, штучний інтелект і квантові технології, а також трансформувати продуктивність і конкурентоспроможність, єдиний шлях — це спільна емісія боргу», — зазначив Макрон. Берлін виступає проти цієї ідеї, стверджуючи, що більше коштів у довгостроковому бюджеті ЄС має бути направлено на інвестиції, а не на такі сектори, як, наприклад, сільське господарство.

Проривів не очікується

Напередодні зустрічі в четвер голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив Bloomberg, що серед лідерів ЄС існує «чітке відчуття терміновості» для прийняття рішень, які матимуть вплив. Проте жодних серйозних проривів на зібранні не очікується.

Зустріч, яку очолить Кошта й на якій будуть присутні колишній глава Європейського центрального банку Маріо Драгі та колишній прем’єр-міністр Італії Енріко Летта, має на меті обговорити шляхи інтеграції ринків, надання пріоритету компаніям ЄС у державних контрактах і пом’якшення правил для створення більших європейських компаній. Драгі та Летта обидва є авторами доповідей про проблеми конкурентоспроможності ЄС. Учасники потім знову зустрінуться в березні, щоб конкретизувати свої плани.

Звертаючись до саміту бізнес-лідерів раніше того ж дня, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що в Європі «занадто багато золота» у регулюванні, пообіцявши представити наступного місяця загальноєвропейську корпоративну структуру, відому як «28-й режим».

Макрон за декарбонізацію

Макрон також закликав ЄС у своєму виступі просуватися вперед зі створенням повноцінного «енергетичного союзу», в якому низьковуглецеві електрони (електроенергія, вироблена з джерел, які виділяють мінімальну або нульову кількість парникових газів під час генерації — ред.) можуть вільно переміщатися по всьому блоку.

«Декарбонізація має стати рушієм конкурентоспроможності, а не вектором промислового занепаду», — зазначив Макрон. «Це явно структурний поворотний момент».

Він підкреслив, що відмова від «зеленої угоди» — флагманського кліматичного плану ЄС — була б «дурістю», але додав, що компаніям потрібен більший захист від надлишкової пропозиції продуктів із країн, де правила декарбонізації є більш м’якими. Механізм прикордонного коригування вуглецю в ЄС, який накладає збори на такі продукти, допоміг ArcelorMittal прийняти інвестиційне рішення щодо електродугової печі вартістю $1,3 млрд у Дюнкерку цього тижня, повідомив Макрон.

Раніше повідомлялося, що Франція та Німеччина посилюють тиск на своїх промислових гігантів, щоб врятувати європейський винищувач наступного покоління. Це проєкт вартістю 100 мільярдів євро ($115 млрд), який балансує на межі краху. Система бойової авіації майбутнього (FCAS), запропонована понад вісім років тому, загрузла в суперечках між французькою Dassault Aviation та Airbus щодо розподілу робіт і ключових технологій.