Центральні банки від Вашингтона до Лондона і Джакарти готуються оголосити свої перші оцінки економічних наслідків більш ніж двотижневого збройного конфлікту між США та Іраном. Рішення, які будуть ухвалені наступного тижня всіма членами «Великої сімки» та вісьмома з десяти країн світу, валютами яких активно торгують, ймовірно, підтвердять інвесторам, що загроза нового інфляційного шоку вже є достатньо серйозною, щоб спонукати їх до підвищеної обережності, повідомляє Bloomberg.
Другий удар за рік
Іранська війна — це вже вдруге менш ніж за рік, коли політика американського президента Дональда Трампа колективно вплинула на світові центральні банки. Перший раз це сталося у квітні, коли його так звані «мита Дня звільнення» намагалися змінити глобальну торгівлю. Тодішній досвід невизначеності та ризиків гарантує, що нерви регуляторів залишатимуться напруженими ще протягом кількох місяців.
Очікування щодо зниження відсоткових ставок у США значно зменшились, тоді як ринки вже закладають у ціни можливе підвищення ставок у Великій Британії та єврозоні в другій половині року.
Федеральна резервна система США
ФРС, за загальними прогнозами, залишить ставки без змін на засіданні 17 – 18 березня. Однак наратив навколо цього рішення докорінно змінився: ще кілька тижнів тому вважалося, що пауза може тривати місяцями. Наразі ж ринки налаштовані значно менш оптимістично через нові потрясіння на ринку праці та стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході.
Це ставить подвійний мандат ФРС у стан конфлікту: регулятор має одночасно підтримувати низьку інфляцію та стабільний ринок праці, а нинішній конфлікт загрожує обом цілям.
Аналітики Bloomberg Economics пояснюють ситуацію так: якщо конфлікт завершиться швидко, можна очікувати незначного зростання безробіття і сповільнення інфляції, що дозволить знизити ставку приблизно на 100 базисних пунктів протягом року. Якщо ж конфлікт затягнеться, утримуючи ціни на енергоносії на високому рівні та підвищуючи інфляційні очікування, ситуація стане значно складнішою.
Ринкові очікування: фінансові ринки закладають 90% ймовірність зниження ставки на чверть пункту у 2026 році — найімовірніше, починаючи з вересня.
Європейський центральний банк
ЄЦБ у четвер, за загальними прогнозами, також залишить депозитну ставку без змін. Проте криза на Близькому Сході фактично вибила регулятора з того «комфортного місця», яке нещодавно публічно описували президент ЄЦБ Крістін Лагард та її колеги.
Ринки вже проводять паралелі з енергетичною кризою 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну призвело до різкого зростання цін на газ і нафту в Європі. Тоді ЄЦБ довго чинив опір тиску ринків і запізнився з підвищенням ставок — помилка, яку регулятор явно не хоче повторити. Водночас поспішати з новим підвищенням він також не планує.
Ринкові очікування: ринки повністю закладають щонайменше одне підвищення ставки ЄЦБ на чверть пункту починаючи з липня і оцінюють 70% ймовірність другого підвищення до кінця року.
Банк Японії
Банк Японії у четвер, за прогнозами, залишить базову ставку незмінною, підтверджуючи ринки у продовженні курсу на нормалізацію монетарної політики. Японія особливо вразлива до зростання цін на нафту, оскільки критично залежить від імпорту енергоносіїв із Близького Сходу.
Висока ціна на нафту має подвійний ефект: вона негативно впливає на японську економіку, але водночас посилює інфляційний тиск — чинник, який регулятори зобов’язані враховувати. Додаткова проблема: надто «м’яка» риторика може ще більше послабити єну, яка в п’ятницю впала до найнижчого рівня щодо долара з 2024 року.
Ринкові очікування: трейдери схиляються до одного підвищення ставки на чверть пункту до липня і закладають 90% ймовірність другого підвищення до грудня.
Банк Англії
Рішення, яке ще місяць тому голова Банку Англії Ендрю Бейлі характеризував як «50 на 50» щодо можливого зниження ставки, тепер із високою ймовірністю буде на користь збереження ставки незмінною у четвер.
Економісти прогнозують, що якщо нинішнє зростання цін на нафту і газ виявиться тривалим, інфляція може повернутися на рівень, що більш ніж удвічі перевищує цільовий показник центробанку в 2%. Це змушує регулятора зосередитися на захисті від цінового тиску, попри тривожні сигнали щодо уповільнення зростання економіки. Зокрема, опубліковані в п’ятницю дані показали, що британська економіка несподівано не зросла в січні.
Ринкові очікування: до початку американо-ізраїльських авіаударів по Ірану ринки закладали два зниження ставки на чверть пункту до кінця року. Тепер фінансові ринки оцінюють 60% ймовірність підвищення ставки у 2026 році. Найімовірніше, з липня.
Банк Канади
У середу Банк Канади, за прогнозами, збереже ставку на рівні 2,25%. До цього рішення додається два важливі сигнали: дані про споживчі ціни за лютий, що вийдуть за два дні до засідання, та статистика ринку праці, яка в п’ятницю зафіксувала найбільше скорочення зайнятості за останні чотири роки.
Ринкові очікування: підвищення ставки на чверть пункту у жовтні повністю закладено в ринкові ціни.
Національний банк Швейцарії
Центральний банк Швейцарії у четвер проводить перше квартальне засідання року. Ринки уважно спостерігатимуть за тим, як регулятор відреагує на зміцнення франка до десятирічних максимумів відносно євро. Тим більше що швейцарські регулятори вже порушили свою традиційну мовчанку і заявили про готовність до валютних інтервенцій.
Підвищення цін на нафту створює певний інфляційний тиск, що частково знімає з банку необхідність різких дій. Економісти одностайно прогнозують збереження ставки на нульовому рівні.
Ринкові очікування: свопи закладають 85% ймовірність підвищення ставки у 2026 році, починаючи з вересня.
Банк Швеції (Riksbank)
Шведський центральний банк, за прогнозами, залишить базову ставку незмінною на рівні 1,75% у четвер. Шведська економіка поступово зміцнюється, тоді як інфляція вже знизилася нижче цільового показника в 2% — ситуація, що відрізняє Швецію від більшості інших економік G7 у нинішньому турбулентному середовищі.
Ринкові очікування: 50% ймовірність підвищення ставки на 25 базисних пунктів починаючи з червня.
Резервний банк Австралії
У вівторок Резервний банк Австралії розгляне питання про друге поспіль підвищення облікової ставки, що наразі становить 3,85%. Минулого місяця він став першим великим центральним банком розвинутих ринків, який підвищив ставку цього року через стійкий інфляційний тиск і надмірний попит в умовах обмеженої пропозиції. Після цього рішення статистика підтвердила стійкість економіки, а іранська війна лише посилила занепокоєння щодо внутрішнього цінового тиску.
Ринкові очікування: фінансові ринки схиляються до трьох підвищень ставки австралійського регулятора у 2026 році, починаючи з вівторка.
Бразилія
До початку іранської війни центральний банк Бразилії майже напевно мав би розпочати цикл пом’якшення монетарної політики: у січні регулятори сигналізували, що березневе зниження ставки є їх базовим сценарієм. Тепер замість очікуваного зниження на пів пункту консенсус прогнозує лише чверть пункту, а частина аналітиків не виключає і повної паузи із збереженням ставки на рівні 15%.
Банк Індонезії
Центральний банк Індонезії у вівторок, за прогнозами, збереже ставку на рівні 4,75%. Регулятори намагаються знайти баланс між стабільністю рупії і новими ризиками для споживчих цін. Хоча паливні субсидії, ймовірно, пом’якшать вплив подорожчання нафти на населення, такі заходи загрожують роздути бюджетний дефіцит — що, своєю чергою, може спровокувати відтік капіталу та послабити валюту.
Інші рішення тижня
Календар інших важливих подій тижня виглядає так:
Середа
- Ісландія має намір підвищити ставку на чверть пункту до 7,5% через інфляцію на рівні 5,2%;
- Гана може сповільнити або зупинити цикл пом’якшення після чотирьох великих знижень ставки;
Четвер
- Чехія, Україна і Тайвань очікувано збережуть ставки незмінними;
П’ятниця
- Парагвай стикається з протилежною проблемою — інфляція вже шість місяців поспіль уповільнюється і зараз становить лише 2,3% при цільовому показнику 3,5%. Центробанк країни має вирішити, як діяти.
Архітектор «трампономіки 2.0» Стівен Міран мріяв повернути США статус «глобального митаря». Натомість Трамп опинився в ситуації геополітичного боксу зі зв’язаними руками — без грошей для бюджету, без козирів для переговорів із Китаєм і з перспективою поразки республіканців на осінніх довиборах. Економіст Олексій Кущ у статті «Митар без митних скрижалів. Що залишилося від амбітних економічних планів Трампа» пояснює, чому ж «трампономіка 2.0» не спрацювала.