Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що буде змушений надати до 50 мільярдів доларів термінової фінансової підтримки країнам, які постраждали від конфлікту на Близькому Сході. Про це в четвер повідомила директорка-розпорядниця Фонду Крісталіна Георгієва. За її словами, криза матиме тривалий економічний вплив.
«Враховуючи наслідки війни на Близькому Сході, ми очікуємо, що попит на короткострокову підтримку платіжного балансу з боку МВФ зросте до рівня від 20 до 50 мільярдів доларів, причому нижня межа буде актуальною, якщо перемир’я збережеться», — цитує Георгієву агентство AFP.
Вона додала, що продовольча небезпека, викликана порушенням транспортних і логістичних ланцюгів через війну, може торкнутися щонайменше 45 мільйонів осіб.
«Навіть у найкращому сценарії не буде простого і швидкого повернення до попереднього стану», — зазначила вона, коментуючи крихке перемир’я, яке тривало станом на четвер.
МВФ також планує знизити прогноз глобального економічного зростання на 2026 рік через вплив кризи, адже стрімке зростання цін на енергоносії сильніше вдарить по окремих вразливих економіках.
Георгієва підкреслила, що навіть у найоптимістичнішому сценарії руйнування інфраструктури, перебої з постачанням і втрата довіри ринків — серед інших довгострокових негативних наслідків — призведуть до нижчих темпів зростання, ніж очікувалося.
Вона акцентувала увагу на асиметричному впливі кризи: країни з низькими доходами, які імпортують енергоносії та мають обмежені бюджетні ресурси, постраждають значно сильніше за інші.
«Зверніть увагу на країни Тихоокеанського регіону, які знаходяться в кінці довгого ланцюга постачання і не знають, чи зможе до них дійти паливо після таких серйозних збоїв», — сказала вона.
Удар по економіках Близького Сходу
У середу Світовий банк повідомив, що війна вже завдала «серйозного і негайного економічного удару» по Близькому Сходу.
Без урахування Ірану, економічне зростання в регіоні у 2026 році, за прогнозами, сповільниться до лише 1,8% порівняно з 4% роком раніше — це на 2,4 відсоткового пункту менше, ніж очікувалося до початку війни.
МВФ також може переглянути глобальний рівень інфляції у бік зростання через подорожчання нафти та порушення ланцюгів постачання.
У середу керівники МВФ, Світового банку та Всесвітньої продовольчої програми (WFP) зустрілися у Вашингтоні, щоб обговорити економічні та продовольчі наслідки війни.
«Різке зростання цін на нафту, газ і добрива разом із транспортними обмеженнями неминуче призведе до подорожчання продуктів і погіршення продовольчої безпеки», — йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі.
МВФ і Світовий банк також створили координаційну групу для реагування на вплив війни на енергетичні ринки. Засідання цієї групи на високому рівні заплановане на понеділок.
Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки і ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.
Аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна» пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.