У уряду залишилося дуже мало часу для виконання або зміни умов отримання нового кредиту МВФ. Верховна Рада не готова голосувати за три податкові норми, а прем’єр-міністр не бажає вносити до парламенту проект про ПДВ для ФОПів.
Якщо ситуація не зміниться, вже в квітні країна може залишитися без необхідного міжнародного фінансування від МВФ та ЄС. Які ризики це несе для України – у матеріалі спеціального кореспондента D.UA Новини Юрія Дощатова.
Читайте також: Кредит МВФ під загрозою? Україна прагне змінити умови програми через ФОПів
Основні моменти:
- Україна повинна виконати 4 податкові умови МВФ, інакше нову кредитну програму можуть не затвердити вчасно
- У Верховній Раді досі немає голосів для підтримки пакету змін (податки на посилки, цифрові платформи та продовження 5% військового збору)
- Уряд затримує внесення закону про ПДВ для ФОПів, який є окремою умовою програми
- Через затримку програми Україна може не отримати фінансування МВФ та допомогу ЄС вже з квітня
- Влада намагається об’єднати податкові зміни в один закон (Beautiful Tax Bill), але політичної підтримки поки немає
- Затримка з ухваленням рішень підвищує ризики проблем з фінансуванням бюджету та армії навесні
Українська влада затримується з виконанням умов МВФ. Протягом кількох тижнів пошуку рішень для виконання передумов (prior actions) нової кредитної програми, політики фактично не просунулися вперед.
Цього тижня Верховна Рада має розглянути частину так званих “МВФівських” законопроектів. Незважаючи на те, що час спливає, серед депутатів досі немає згоди щодо ухвалення рішень про оподаткування всіх міжнародних посилок, цифрових платформ (так званий “податок на OLX”), а також збереження військового збору в 5% після завершення війни.
Ще більше нерозуміння викликає введення ПДВ для ФОПів з річним доходом 1 млн гривень. Мова йде не лише про терміни прийняття відповідного закону, а й про його внесення Кабміном до Ради. Саме цього буде достатньо для виконання визначеної передумови.
Закон про ПДВ торкнеться близько 660 тисяч малих підприємців, які, м’яко кажучи, не будуть раді новому податку у 20%.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, за словами джерел видання, категорично не бажає вносити цей законопроект, оскільки не хоче брати на себе відповідальність за непопулярну ініціативу. Публічно голова уряду не коментувала це питання. Кілька спроб D.UA Новини отримати позицію прем’єрки через її прес-службу не увінчалися успіхом.
Ймовірно, Свириденко не хоче, щоб її ім’я якимось чином згадувалося в контексті обговорення нової програми з МВФ, коли ризики зриву нового кредиту досить великі.
Проти ПДВ для ФОПів виступає і президент Володимир Зеленський, це підтвердили джерела, обізнані з позицією глави держави. За їх словами, президент вважає, що новий податок може суттєво зашкодити малому бізнесу.
Навіть найменший тиск на “спрощену систему” і в більш спокійні часи викликав негативну реакцію в суспільстві. Тому позиція перших осіб держави не є дивною.
Однак без виконання цих чотирьох передумов на даному етапі затвердження програми МВФ неможливе. Щоб отримати кредит, потрібно або виконати всі обіцянки, або домовитися про зміну чи скасування умов.
Перемовини з цього приводу наразі ведуться представниками України та МВФ, зазначив в коментарі виданню один з учасників.
Що вимагає МВФ і що можна змінити
Всі prior actions, необхідні для затвердження програми, можна поділити на дві частини:
- Перша – три ініціативи: податок на посилки, податок для тих, хто отримує дохід з цифрових платформ, а також військовий збір, який наразі діє до закінчення війни, але його потрібно продовжити.
- Друга частина умов – законопроект про ПДВ для ФОПів – його потрібно лише внести до Ради.
Щоб не затягувати процес і прийняти перші три законопроекти з мінімальними організаційними зусиллями, в Раді вирішили об’єднати їх в один – так званий Beautiful Tax Bill (дослівно – прекрасний податковий законопроект), за аналогією з американським Big Beautiful Bill, який минулого року пом’якшив податкову політику США.
Ініціатива об’єднання всіх цих норм в Beautiful Tax Bill належить голові фракції “Слуга Народу” Давиду Арахамії. І саме він, за словами кількох джерел, має займатися збором голосів для підтримки всіх законодавчих змін у справі МВФ.
За основу нового закону планують взяти так званий законопроект про “податок на OLX” (ймовірно 14025 ред.) і проголосувати його в першому читанні 10 лютого. Цей документ загалом підтримується бізнесом.
Одна з ключових норм, яка в ньому передбачена, стосується оподаткування доходів фізичних осіб, які продають або надають послуги через цифрові платформи, зокрема, йдеться про водіїв таксі.
“Ця ініціатива гармонізує українське законодавство з положеннями директиви Ради ЄС DAC7, відповідно до якої оператори цифрових платформ мають звітувати про доходи своїх користувачів до податкових органів”, – зазначили в компанії Uklon в коментарі D.UA Новини.
Підтримку цьому проекту закону висловили і в компанії Bolt. “Така модель суттєво спрощує податкове адміністрування, робить його прозорішим для держави та зручнішим для учасників ринку”, – йдеться в коментарі компанії, наданому D.UA Новини.
До другого читання в цей документ планують внести норму про оподаткування посилок і зняти обмеження по часу щодо дії 5% військового збору.
Джерела D.UA Новини в профільному комітеті вважають, що це оптимальний варіант, щоб виконати умови МВФ якомога швидше.
МВФ вимагає від України виконати низку податкових умов (Інфографіка: D.UA Новини)
Більшість депутатів поки не згодні голосувати “за”. Кілька джерел видання в Раді ще в кінці січня повідомляли, що підтримки урядової ініціативи немає, оскільки парламентарі незадоволені увагою до їх діяльності з боку НАБУ і САП.
Читайте також: Скільки нардепів отримали підозри за 10 років роботи САП: відповідь очільника.
Нещодавно цю інформацію публічно підтвердила членкиня СН Ольга Василевська-Смаглюк. “Уряду деякі депутати вже пригрозили, що не будуть підтримувати законопроекти, пов’язані з нашими зобов’язаннями перед донорами, поки… поки НАБУ не заспокоїться і не припинить полювання на депутатів. Ось так: назло кондуктору піду пішки”, – написала вона в Facebook.
Депутати висувають умови для голосування за урядові податкові ініціативи (Інфографіка: D.UA Новини)
Щоб схилити депутатів до підтримки законопроектів, вигадали так званий пряник. А саме – пообіцяли скасувати дію закону щодо PEP (публічно значущих осіб) в частині довічного моніторингу їхнього фінансового стану. Ця норма була прийнята в 2023 році як необхідна для вступу України в ЄС.
Депутати тоді трохи перестаралися, оскільки в ЄС не вимагали саме довічної дії фінмоніторингу PEP. Це було, скоріше, творчою інтерпретацією з боку активних антикорупційних діячів, які лобіювали такі зміни. Тому, на думку джерел видання, якщо депутати погодяться прийняти такий пряник, то зміна умов фінмоніторингу PEP нібито не має сприйматися як крок назад і не викликатиме питань з боку ЄС.
Хоча може виникнути питання іншого характеру. Складеться ситуація, що підтримувати важливі для країни закони депутати погодяться лише за умов прийняття змін, які стосуються їх особисто. “Це виглядає не дуже гарно”, – зазначив в коментарі D.UA Новини один з високопоставлених українських чиновників. Іншими словами, це виглядатиме як шантаж для підтримки урядових ініціатив.
Впливовий представник фракції СН вважає, що правки закону про РЕР не допоможуть розв’язати проблему з голосами. “Я думаю, що ця ідея переоцінена”, – зазначив він в коментарі виданню.
Ще один фактор, який негативно впливає на настрої депутатів підтримувати владні законопроекти – це можливість виборів. Вони можуть відбутися у разі якихось мирних домовленостей, про що активно говорять у політичних кулуарах на фоні переговорів в Абу-Дабі. І хоча конкретики поки небагато і це питання чітко не визначено, у будь-якому разі, ніхто з народних обранців не хоче мати шлейф підтримки непопулярних ініціатив.
“Про країну і зараз в Раді вже не всі думають, а коли проясниться ситуація з виборами, взагалі політики не будуть думати про країну. Ті, хто збирається виходити з фракції (СН – ред.), їм взагалі краще буде критикувати владу. А як це можна робити краще, ніж провалом програми з МВФ? Мені ця ситуація дуже нагадує 1918 рік в українській історії”, – зазначив в коментарі D.UA Новини голова профільного податкового