Кремль відкидає наявність труднощів з паливом, проте громадяни Росії спостерігають іншу картину.

Вплив війни стає все більш відчутним для росіян через зростання цін та нестачу пального.

Незважаючи на офіційні заяви Кремля про відсутність системних проблем з паливом, все більше росіян не вірять у пояснення влади та пов’язують підвищення цін на бензин не з українськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі, а з діями чиновників, олігархів і спекулянтів. Це підтверджує дослідження громадської організації “Join Ukraine”, яке охоплює реакції користувачів у регіональних спільнотах “ВКонтактє” та Telegram за період з 1 до 7 червня 2026 року.

Моніторинг здійснювався у 82 регіонах РФ та на тимчасово окупованих територіях України. Загалом аналітики проаналізували 40 442 публікації в Telegram на 411 каналах із загальним охопленням 516 млн переглядів, а також 302 групи у “ВКонтактє” у 33 регіонах.

Влада РФ заперечує

У дослідженні зазначається, що федеральна влада РФ продовжує заперечувати наявність системного дефіциту пального. Ще 21 травня Кремль стверджував про відсутність ризиків для паливного забезпечення країни, пояснюючи ситуацію ремонтами на НПЗ та наявністю “компенсаторних механізмів”. Проте вже на початку червня Росія була змушена зменшити експорт сирої нафти, щоб збільшити внутрішню переробку.

Найбільш гостро проблема проявилася в тимчасово окупованому Криму та Севастополі. На деяких автозаправних станціях запровадили обмеження на продаж — не більше 20 літрів на один автомобіль або каністру, а також почали використовувати талонну систему.

Реакція населення

“Ми спостерігаємо, що населення переважно відкидає пояснення паливної кризи українськими ударами по НПЗ. Наразі росіяни більше вірять у те, що влада штучно підвищує ціни, щоб отримати прибуток. Ймовірно, це пов’язано з тим, що населення РФ вже частіше стикається не з абстрактною війною, а з її побутовими наслідками — зростанням цін, чергами на АЗС та обмеженнями на продаж пального. Водночас через накопичену недовіру до чиновників значна частина росіян схильна пояснювати кризу не війною, а діями власної влади та олігархів”, — зазначає Юлія Єленич, аналітикиня російського напряму Join Ukraine.

Найбільше обговорювали дефіцит пального у Карелії, Санкт-Петербурзі, Волгоградській, Бєлгородській областях, ТОТ Криму та на ТОТ ОРДЛО. У цих регіонах повідомлення про обмеження на продаж пального викликали подив, їх вважали абсурдними і критикували владу за неефективність. Значна частина коментаторів вважала дефіцит наслідком проблем із логістикою або штучно створеного ажіотажу.

У Самарі один із користувачів написав: “НПЗ розвалили, при чому тут логістика, знову обманюють народ”.

У Дагестані користувачі прямо звинувачували владу у бездіяльності: “Твари, немає підстав для підвищення ціни. Де ФАС служба?”

Водночас у Красноярському краї заклики бойкотувати АЗС зустріли скептицизм.

“Хоча б по 150, хоча б по 200 буде завтра коштувати бензин… будуть їздити, як їздили, тому що влада доїла, доїть і буде доїти”, — написав один із коментаторів.

Висновок аналітиків

Автори дослідження звертають увагу, що наразі зростання емоційної напруги спостерігається переважно в окупованому Криму. В інших регіонах РФ ситуацію поки що сприймають як локальну проблему або тимчасові незручності, дотримуючись логіки “це не про нас”.

“Україні важливо досліджувати не те, що говорить Кремль, а те, що між собою обговорюють самі росіяни. Саме там можна побачити реальну ціну війни для російського суспільства: які проблеми люди перестають ігнорувати, де починають звинувачувати владу, а де ще готові терпіти погіршення життя. Це один із небагатьох способів вимірювати стійкість тилу держави-агресора”, — додає Юлія Єленич.