Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Незважаючи на значні економічні та людські ресурси Європи, основною проблемою залишається не потенціал, а політична воля та здатність до консолідованої реакції на агресію Росії
Таку позицію в ефірі Еспресо та Slawa.TV висловив професор стратегічних досліджень Університету Флориди, старший науковий співробітник Атлантичної ради (Вашингтон, США) Ендрю Міхта під час інтерв’ю ведучому програми “Студія Захід” Антону Борковському.
Якщо проаналізувати ресурси, якими володіє Європа навіть без участі США, стає зрозуміло, що основна проблема полягає не в нестачі можливостей. Загальний ВВП європейських країн – як у межах ЄС, так і разом із Великою Британією, – а також людський потенціал континенту складають приблизно пів мільярда осіб. У цьому контексті Європа не має ані фінансових труднощів, ані браку людських ресурсів для того, щоб стримати, а за необхідності й відбити будь-яку російську агресію.
Водночас вирішальним фактором залишається не ресурсна, а політико-інституційна сфера. Йдеться про лідерство та здатність політичних еліт формувати суспільний консенсус щодо масштабу загрози, яка сьогодні суттєво недооцінюється. Лише протягом останнього року європейські держави почали демонструвати більш системні кроки у напрямку відновлення збройних сил і розвитку оборонно-промислової бази.
Схожі публікації
“Фінансова підтримка України, безумовно, має велике значення. Але українці не можуть стріляти купюрами євро. Для оборони потрібні не лише кошти, а й зброя, боєприпаси та конкретні військові можливості. Україні необхідні боєприпаси, потрібні сучасні системи озброєння. І Європі вони також потрібні.
Саме тому Путін і далі сподівається на те, що зможе перечекати Захід. Він переконаний, що Заходу бракує рішучості та політичної волі, аби по-справжньому дати йому відсіч”, – підкреслив Міхта.
За словами професора, порушення повітряного простору країн Балтії вже стали майже звичним явищем. Російські дрони проникали до Польщі. Російські військові літаки, повністю озброєні, перебували поблизу естонського повітряного простору протягом п’ятнадцяти хвилин. І щоразу Захід фактично “проковтує” ці зухвалі провокації без жодної відповіді. Це лише підсилює впевненість Путіна в тому, що він може діяти безкарно. Він вважає, що достатньо просто дочекатися моменту, коли Захід втратить витримку або інтерес до протистояння.
“Порівняймо це з реакцією Туреччини. Турки свого часу збили російський військовий літак. Москва тоді голосно обурювалася, лунали погрози та різкі заяви. Але після цього Росія вже не намагалася повторити подібний сценарій.
Отже, проблема в тому, що систему стримування постійно випробовують на міцність. І Захід надто часто не виглядає достатньо переконливим у своїй реакції на такі порушення. Саме це дає Путіну надію, що він зможе перечекати Захід і що шанс на перемогу в нього все ще залишається”, – зазначив Міхта.
- 27 травня у Reuters повідомляли, що НАТО посилює оборону країн Балтії, готуючись до можливого сценарію війни з Росією. Альянс планує змінити структуру командування на східному фланзі, щоб пришвидшити перекидання військ до Латвії та Естонії у разі загострення безпекової ситуації.
- Модернізація армій країн Європи дасть відчутний ефект не раніше 2028–2029 років, тому до завершення масштабного переозброєння європейських армій Кремль може спробувати перевірити готовність НАТО.
- Росія може розглядати сценарій відкриття другого фронту в країнах Балтії, сподіваючись на стримувальний фактор ядерного статусу та небажання НАТО вступати у пряму війну з ядерною державою.