Кризова ситуація в Україні: чому економіка перебуває у найскладнішому становищі з 2022 року.

Безперервні обстріли з боку Росії зруйнували енергетичну систему України настільки, що великі промислові підприємства скорочують виробництво вдвічі, а державний бюджет вже втратив 12 млрд грн, тоді як незалежні економісти прогнозують вкрай низьке зростання ВВП.

Економіка України переживає найскладніший етап з моменту початку російського вторгнення. Основною причиною є систематичне знищення енергетичної інфраструктури. Масовані авіаудари з боку РФ призвели до того, що на п’ятому році повномасштабної війни країна не може забезпечити основні потреби промисловості в електроенергії, а підприємства змушені зменшувати обсяги виробництва та нести зростаючі витрати. Це підтверджують результати опитування, проведеного агентством Reuters серед керівників восьми великих українських компаній.

Кризова ситуація охоплює весь реальний сектор економіки — від металургійних заводів і шахт до цементних підприємств і харчових виробництв. За словами керівників, аварійні відключення без жодного передбачуваного графіка стали звичними вже понад два місяці.

Сергій Пилипенко, генеральний директор Kovalska Group, зазначив, що дизельні генератори, придбані компанією, фізично не здатні забезпечити повне навантаження великих заводів. «Ми вже понад два місяці працюємо в умовах аварійних відключень без жодного передбачуваного графіка. У деякі періоди відсутність стабільного електропостачання може зменшувати обсяги виробництва до 50%», — заявив він.

Масштаби проблеми

Для розуміння масштабів проблеми важливо врахувати контекст: у перший рік повномасштабного вторгнення ВВП України знизився майже на третину. Незважаючи на скромне зростання в наступні роки, економіка залишається значно меншою, ніж до 24 лютого 2022 року, і критично залежить від державних витрат.

Демографічні втрати посилюють ситуацію: майже шість мільйонів українців виїхали за кордон, ще понад три мільйони — вимушені переселенці всередині країни. Разом це становить понад п’яту частину довоєнного населення.

У лютому місячний індекс відновлення ділової активності Інституту економічних досліджень у Києві — який порівнює кількість підприємств, що звітують про погіршення або покращення бізнесу в порівнянні з минулим роком — вперше з 2023 року опустився в негативну зону.

Олександр Мироненко, головний операційний директор гірничо-металургійної групи Metinvest, зазначив, що тривалі відключення ускладнюють відновлення виробництва після чергових атак.

Metinvest є одним з найбільших платників податків та постачальників сталі для оборонних потреб. Компанія прогнозувала зростання в Україні цього року, але через наслідки російських бомбардувань (ушкодження генеруючих потужностей та транспортної інфраструктури) досягти цього плану не вдалося вже в перші два місяці. «Це впливає не лише на сталеварів, а й на всіх виробників в Україні: вони змушені скорочувати обсяги», — підкреслив Мироненко.

Глобальний сталеливарний гігант ArcelorMittal у січні втратив близько 10% виплавки чавуну та понад 25% готового прокату через брак електроенергії. Компанія була змушена зупинити одну з машин безперервного лиття, щоб уникнути аварійного відключення та пошкодження обладнання, внаслідок чого втратила понад 70% запланованого випуску гарячекатаної заготовки.

Гігавати дефіциту

Наталія Колісніченко, економіст Центру економічних досліджень у Києві, підрахувала, що у січні та лютому попит на електроенергію перевищував пропозицію на 30%. «Енергетична ситуація різко погіршилася в останні місяці», — констатувала вона.

12 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що навіть попри потепління, пікове споживання сягало 16,4 гігавата. І це при тому, що країна сама виробляє 12,3 гігавата, а імпортує приблизно 2 гігавати — тобто на приблизно 2 гігавати менше за необхідний об’єм. Імпорт забезпечувався переважно через постачання з Угорщини та Словаччини, які забезпечували 68% усього імпортованого струму цього місяця.

Підприємства по всій Україні зіткнулися з комплексом проблем через нестабільне електропостачання:

• скорочення обсягів виробництва — у половини компаній;
• на зростання собівартості скаржаться 61% підприємств;
• порушення ланцюгів поставок і подовження термінів доставки;
• загальне зростання інфляції, яка вже становить близько 7%;
• погіршення споживчого попиту через тривалі знеструмлення — особливо впродовж найхолоднішої та найтемнішої зими за роки війни.

Це підтверджує опитування Європейської бізнес-асоціації в Україні: чотири з п’яти компаній визнали, що відключення суттєво ускладнили їхню діяльність, незважаючи на вкладені мільйони гривень у резервне живлення — генератори, акумулятори, сонячні панелі та газове обладнання.

Бюджет фіксує мільярдні втрати

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оцінила збитки держбюджету від енергетичної кризи: лише за січень надходження від мита та податків скоротилися на 12 млрд грн ($280 млн).

Тим часом державний борг України наблизився до 100% ВВП, незважаючи на дві реструктуризації, що викликало занепокоєння у частини інвесторів. Минулого тижня, коли переговори про мир у Женеві зайшли в глухий кут, ціни на українські облігації впали.

Через енергетичну кризу Національний банк України вже знизив прогноз зростання економіки з 2% до 1,8% на 2025 рік — в унісон з очікуваними даними за минулий рік. Незалежні аналітики ще більш стримані:

• Dragon Capital прогнозує зростання лише 1% через дефіцит електроенергії;
• ICU (Kyiv Asset Management) знизив прогноз з 1,2% до 0,8%;
• ICU також підрахував, що 20—25% економічного виробництва України прямо залежить від стабільного електропостачання.

Угорщина та Словаччина минулого тижня заявили про готовність зупинити експорт електроенергії до України, якщо Київ не відновить транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба». На момент написання цієї новини стало відомо, що Словаччина виконала свою погрозу.

Угорщина додатково погрожує заблокувати європейську фінансову допомогу. Київ поклав відповідальність за ушкодження трубопроводу на Росію і станом на понеділок не назвав жодних строків ремонту.

На позитивному фоні — наближення угоди з Міжнародним валютним фондом про нову програму кредитування на $8,1 млрд. МВФ погодився пом’якшити деякі умови, зокрема чутливі вимоги щодо підвищення податків, повідомила Свириденко. Схвалення від МВФ має відкрити шлях до допомоги від ЄС у розмірі близько 90 млрд євро ($105 млрд) на два роки, за умови подолання опору Угорщини.

Нагадаємо, що у п’ятницю, 13 лютого, тривало відновлення об’єктів енергетики, зокрема в Києві, в Одеській та Дніпропетровській областях, і ситуація залишається складною. У більшості регіонів світло є 3-4 години після 7-8 годин відсутності, в окремих випадках — лише 2-3 години, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль за результатами засідання енергетичного штабу.