На фоні безпекової конференції в Мюнхені спостерігається стійке прагнення деяких українських політиків, чиновників та їх медійних прихильників зменшити значення Європи та ряду європейських країн у нашій оборонній спроможності*
Не замислюючись про стратегічні наслідки своїх висловлювань, політики публічно виголошують промови, в яких неточно подається інформація про співпрацю ЄС з Україною. Іноді факти просто спотворюються.
Водночас, всередині країни, медіаексперти та деякі “фахівці” просувають ідеї про слабку, невпевнену та нерішучу Європу, яка, нібито, підставляє Путіну Україну як жертву.
Тут варто звернутися до фактів, щоб зрозуміти роль Європи у нашій війні.
Факт номер один: Путін напав не на Європу, а на Україну. Росія не веде бойових дій проти Європейського Союзу. Відповідно, ми, звісно, усвідомлюємо стратегічні загрози для ЄС у разі падіння України, але наразі це не війна Європи, це наша війна.
Факт номер два. У цій, нашій війні, приблизно половина нашого бюджету фінансується ЄС. Простими словами, щоб було зрозуміло, без підтримки ЄС, яку ми отримуємо зараз, ми не змогли б вести війну. У нас просто немає власних коштів на війну.
Факт номер три. Знову про фінанси. Єдине, що реально зміцнило нашу позицію на переговорах про капітуляцію, в які нас втягнули Трамп з Путіним, це рішення ЄС надати Україні 90 мільярдів євро на наступні 2 роки. Це рішення було важливим і суттєво вплинуло на нашу позицію, оскільки воно дало прогнозованість щодо здатності України вести війну протягом наступних 2 років. Таким чином, плани Путіна зламати наш опір через банкрутство зазнали невдачі. Завдяки Європі.
Факт номер чотири. Європа – єдиний природний і тому надійний наш союзник через географічне розташування та загрозу російської окупації. Незалежно від змін в урядах, національні інтереси Європи полягають у тому, щоб Україна існувала. Інакше загроза для Європи стане фатальною. Тому, якою б не була ситуація, Європа буде підтримувати нас, незважаючи на тих, хто відверто розкрадає європейські мільярди. Адже їм тут жити, і вони розуміють, що наше сусідство є значно безпечнішим, ніж російське.
Тому, хто хоче накинути гі*на на вентилятор, донт пуш зе хорсиз! Європа – єдиний наш природний союзник, і Україна моментально отримає премію Дарвіна, якщо втратить такого партнера через безглузді політичні ігри та істерики збанкрутілих політиків.
Політика тиску на Європу не є ефективною. Практика показала, що промови, подібні до Давоської, де українці намагалися соромити Європу, не приносять результатів. Європейці не відчувають провини за нашу війну, оскільки це об’єктивно не їхня війна, а наша. І вони дійсно допомагають так, що на їхній підтримці все тримається.
І якщо у вас є ілюзія, що дрони Мадяра чи діпстрайки з’являються нізвідки, то мушу вас розчарувати – все це придбано за європейські кошти.
Стратегічно наш напрямок може бути лише один – націлений на Європу. Тому на Мюнхенській конференції слід поводитися відповідно – як союзники, а не як вередливі діти, які прагнуть безліміт цукерок. Бо безліміту не буде. А необхідне – буде.
Україна зацікавлена у поглибленні та зміцненні зв’язків з Європою та всіма європейськими країнами. Це величезний обсяг дипломатичної роботи, яку потрібно виконати просто зараз. Цю роботу не можна замінити відео та різкими висловлюваннями на пресконференціях.
Але цю роботу необхідно виконати, щоб зберегти наші життя і нашу країну. Тому варто припинити критикувати Європу негайно! Принаймні, поки не з’явиться хтось кращий. Спойлер – не з’явиться.
Бажаю мудрості та успіхів нашим дипломатам у Мюнхені. Наша мета — не засоромити європейців, а отримати більше реальної підтримки. Пам’ятаємо про це! Прагматично, з повагою та гідністю!
*Публікується зі збереженням стилю автора
Джерело
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер, військовослужбовець
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.