У центрі уваги міжнародних ЗМІ – які загрози для України посилює затяжна війна на Близькому Сході, а також про зростання напруженості між Україною та Угорщиною
Про це та інші питання повідомляли світові ЗМІ 6 березня.
Чим довше триває війна на Близькому Сході, тим більше проблем виникає для України
У New York Times повідомили про наслідки “близькосхідних скандалів, пов’язаних з війною в Україні”. Американські журналісти підкреслюють, що тристоронні мирні переговори призупинено, і українська влада стурбована можливістю перенаправлення американських систем протиповітряної оборони, які необхідні для боротьби з Росією, на конфлікт в Ірані.
Після початку бомбардувань Ірану з боку США та Ізраїлю конфлікт швидко розширився. Іран атакував союзників США в Перській затоці ракетами та дронами, що призвело до масового використання перехоплювачів – це виснажило запаси оборонних систем, на які покладалася Україна для протидії російським ракетам. Зеленський у інтерв’ю RAI та інших заявах визнав ризик: тривала війна може зменшити постачання Україні ППО та ракет.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що частина оборонних ресурсів вже перекидається на Близький Схід, що створює проблеми з ланцюгами постачання.
Крім того, заплановані на цей тиждень тристоронні переговори (Україна–Росія–США) в ОАЕ скасовано через атаки Ірану на регіон. Зеленський пропонує перенести їх до Швейцарії чи Туреччини, але поки що немає сигналів для відновлення. Водночас Київ намагається не втратити увагу міжнародної спільноти: Зеленський пов’язує конфлікти з союзом Росії з Іраном, пропонує партнерам досвід протидії “Шахедам” та спеціалістів. Україна готова обміняти дрони-перехоплювачі на Patriot чи інші системи ППО – за умови, що це не послабить власну оборону, зазначають американські журналісти.
Натомість президент США знову закликає Зеленського до компромісу та укладення угоди з Путіним, пише The Guardian.
У The Washington Post зазначають, що Росія бачить можливість отримати вигоду від війни на Близькому Сході. Кремль вважає, що тривала війна США може зіграти на руку Росії, підвищивши ціни на нафту та перенаправивши ключову зброю з України.
“Для РФ вбивство верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї стало черговим ударом по мережі антизахідних партнерів Путіна та виявило зменшення впливу Москви на світовій арені, від Близького Сходу до Латинської Америки. Однак, на тлі розчарування через нездатність Росії кинути виклик глобальному впливу президента Дональда Трампа, у Кремлі є надія, що втягування США у тривалу близькосхідну кампанію зіграє на руку Москві – перш за все, у її війні проти України, що є головним пріоритетом Путіна”, – зазначають у виданні.
У Der Spiegel також відзначили, що сотні зенітних ракет Patriot запускаються щодня в регіоні Перської затоки, що “ускладнює для німецького уряду забезпечення України цією бажаною зброєю – наслідки можуть бути серйозними”.
А у Politico стверджують, що зусилля ЄС щодо зниження цін на енергоносії приречені на провал.
“Війна з Іраном знову змусила європейських політиків панікувати через високі ціни на енергоносії в блоці, але відповіді на них складні та політично неоднозначні. … Один із варіантів – відновлення імпорту російського природного газу – може спричинити найбільший негайний тиск на зниження цін. Але поки що ця табуйована ідея серйозно не обговорювалася за межами Будапешта та Братислави”, – зазначають у виданні.
Також Індія повертається до російської нафти, повідомляють у New York Times. Торговельна угода Індії з президентом Трампом мала на меті припинити імпорт нафти з Росії. Але потім конфлікт на Близькому Сході перекрив альтернативні постачання, тому індійцям надали 30-денний безліміт на купівлю російської нафти.
Орбан проти Зеленського
фото: ОПУ
Західні ЗМІ також звернули увагу на загострення політичного протистояння між Угорщиною та Україною, яке все більше виходить за межі розмов.
У AP повідомили, що президент Зеленський заявив, що не має наміру ремонтувати трубопровід, який постачає російську нафту до Центральної Європи, незважаючи на зростання напруженості з сусідніми Угорщиною та Словаччиною через перебої з постачанням нафти.
Поставки російської нафти до Угорщини та Словаччини були зупинені ще з 27 січня після того, як російські атаки безпілотників пошкодили нафтопровід “Дружба”, що проходить через територію України. Однак популістські лідери Угорщини та Словаччини, які, на відміну від більшості країн Європейського Союзу, продовжують імпортувати російське викопне паливо, звинуватили Україну в навмисному затримуванні поставок. Київ стверджує, що постійні російські удари означають, що проведення ремонтних робіт наражає техніків на небезпеку, і що навіть у разі ремонту “Дружба” залишатиметься вразливою до подальших атак.
“Чесно кажучи, я б не відновлював його. Це моя позиція”, – сказав Зеленський журналістам.
В результаті уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, якого вважають найбільшим прихильником Кремля в ЄС, заблокував позику ЄС Україні в розмірі 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів) через переривання поставок нафти та пообіцяв накласти вето на будь-які подальші проукраїнські рішення, поки не відновляться постачання нафти.
Тим часом Орбан, який відстає в опитуваннях перед важливими виборами наступного місяця, посилив агресивну антиукраїнську кампанію в Угорщині, зображуючи країну, що перебуває в скрутному становищі, як екзистенційну загрозу. Він без жодних доказів заявив, що Україна та Зеленський прагнуть до банкрутства Угорщини, і попередив виборців, що якщо він програє вибори, країна буде безпосередньо втягнута в конфлікт з Росією.
Виступаючи на економічному форумі в четвер, Орбан заявив, що “ми переможемо, і ми переможемо силою” у суперечці з Україною щодо поставок нафти.
“У нас є політичні та фінансові інструменти, і за їх допомогою ми змусимо їх, безумовно та бажано якомога швидше, знову відкрити нафтопровід “Дружба”, – сказав Орбан. – Я не укладатиму жодної угоди, не буде жодного компромісу. Ми їх переможемо”.
А вже у п’ятницю, 6 березня, Україна повідомила про затримання українських банківських працівників з партією готівки в Угорщині, пише Reuters. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звинуватив Угорщину у затриманні семи співробітників державного ощадного банку України під час перевезення готівки з Австрії назад до України.
“Насправді, ми говоримо про те, що Угорщина бере заручників і краде гроші, – написав Сибіга. – Якщо це та “сила”, про яку раніше заявив пан Орбан, то це сила злочинного угруповання. Це державний тероризм і рекет”.
У Bloomberg повідомляють, що Європейський Союз розглядає можливість надання Україні фінансової допомоги для ремонту нафтогазового об’єкта “Дружба”, оскільки Угорщина та Словаччина блокують підтримку Києва та санкції проти Росії, а також для зменшення політичної напруги.