Міжнародний валютний фонд акцентує увагу на доходах України, і ігнорує фіскальні витрати.

МВФ сприяє зростанню фіскальних витрат України. 

Від МВФ українці отримують інформацію лише про один метод зменшення бюджетного дефіциту — збільшення доходів. З одного меморандуму в інший переходить формулювання про те, що Україна зобов’язується не ухвалювати жодних рішень, які можуть зменшити доходи бюджету. Але чому так відбувається? Про це розмірковує Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, член Несторівської групи, у статті “Важкий вибір між кредитами МВФ і колапсом мікробізнесу. Що обрати Україні”.

Автор зазначає, що під цим приводом, зокрема, Міністерство фінансів не дозволяє скасувати застарілий акциз на автомобілі (хоча з 1998 по 2016 рік він виконував виключно заборонну функцію, майже не приносячи доходів, — і якось обходилися без нього, а нині, як свідчать розрахунки, його скасування буде більш ніж компенсоване надходженнями від ПДВ). Або ж абсурдну норму щодо оподаткування ПДФО та військовим збором “доходів”, тобто всієї суми надходжень від продажу особистого майна, тоді як доходом можна вважати лише перевищення ціни продажу над ціною придбання, та й то дуже умовно, з огляду на загальне зростання цін. А ухвалена на виконання зобов’язань перед МВФ Національна стратегія доходів має за головну мету збільшення податкових надходжень із нинішніх (2024) 24% до довоєнних 27%.

Водночас про видатки не йдеться нічого. Тим часом уряд не лише не скорочує їх (хоча б пропорційно фактичному зменшенню населення й території), а й збільшує їх економічно недоцільними програмами “підтримки вітчизняного виробника” (замість відшкодування збитків від воєнних дій).

Чомусь поважний МВФ на це жодним чином не реагує, хоча на результат — бюджетний дефіцит — це впливає так само, як і недоотримання доходів. Більше того, НСД, що була схвалена та просувається ним, прямо передбачає втрату доходів у розмірі 0,6% ВВП через подібні видатки й відповідні пільги. Таким чином, МВФ закладає односторонній (ratchet) механізм, який сприяє подальшому зростанню перерозподілу через публічні фінанси (фіскального відсотка)“, – підкреслює автор. 

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням. 

МВФ