З початку 2022 року банки, які ліквідуються Фондом гарантування вкладів, отримали більше 1,4 млрд грн завдяки реструктуризації кредитів. Для позичальників це стало можливістю погасити борги на вигідних умовах і зберегти кредитну історію, а для ФГВФО – джерелом виплат вкладникам.
Рекордні надходження: як ФГВФО повертає кошти боржників
Для багатьох боржників спрощені умови погашення кредитів, які пропонує Фонд, є шансом вийти з фінансових труднощів з мінімальними втратами, адже без погашення чи реструктуризації борг продовжує зростати та негативно впливає на кредитну історію позичальника.
Як зазначає видання, значну частину активів збанкрутілих банків складають саме проблемні кредити.
Такі кредити Фонд гарантування виставляє на аукціони у системі Прозорро.Продажі за принципом “усі бачать усе”, а кошти від продажу та погашення слугують джерелом надходжень, з яких система гарантування вкладів виплачує кошти кредиторам збанкрутілих банків.
У той час як результати продажу нерухомого чи рухомого майна в окремих випадках перевищують 100% балансової або оціночної вартості, для кредитів юридичних та фізичних осіб значно складніше знайти покупця.
“Перший фактор, що впливає на вартість кредиту, – це застава. Як засіб погашення кредиту вона визначає його цінність. Отже, якщо є застава, то кредит має більшу цінність”, – пояснив економіст Олег Устенко.
Фахівець додав, що другий чинник, який вплине на вартість кредиту і, відповідно, на дисконт, за яким він може продаватися, – це термін, протягом якого цей кредит не обслуговується.
Читайте також: Заміна грошей в Україні: які купюри зникнуть і чи потрібно їх міняти самому
Без сенсацій та занижень. Чому лоти виставляють на аукціон десятки разів
Такі кредити, за якими боржники не здійснюють платежів 90 днів і більше або не можуть повністю повернути борг, є потенційно ризикованою інвестицією (так звані непрацюючі кредити, або NPL – non-performing loans).
Покупець купує ризик, час і витрати, включаючи витрати на стягнення боргу через суд.
“Переважна частка активів банків – це проблемні кредити з багаторічною прострочкою, які не мають очевидної інвестиційної привабливості і не цікаві покупцям. Саме тому їх реалізація потребує багаторазового перевиставлення на аукціони – іноді десятки разів – поки ринок не визначить прийнятну ціну”, – говорить директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВ Олександр Кульчицький.
У цьому, за словами експерта, немає жодної “сенсації” чи заниження вартості: кожен лот спочатку пропонується за максимальною ціною більшої з величин, оціночної чи балансової.
“Проте тільки її поступове зниження в умовах відкритих торгів дозволяє знайти реального покупця і зафіксувати об’єктивну ринкову ціну активу”, – додає Кульчицький.
Водночас, якщо право вимоги за кредитом, що виставляється на торги, забезпечено можливістю стягнення як застави будівлі чи бізнесу, аукціони проходять більш успішно. Подекуди з отриманням понад 70% конверсії (початкової ціни) активу.