Нові квоти Європейського Союзу на сталь, що вступають в силу з 1 липня, можуть призвести до зниження обсягу виробництва сталі в Україні втричі, повідомляють ЗМІ.

Рада ЄС зменшила загальноєвропейську квоту на імпорт сталі до 18,3 млн тонн на рік.

Європейський Союз з 1 липня впроваджує нову систему захисту внутрішнього ринку сталі, що може суттєво обмежити можливості українських металургів на важливому для них експортному ринку. За оцінками, можливі втрати українського експорту можуть досягти 1 млрд євро щорічно. Проте в України ще залишається можливість для переговорів, які можуть допомогти зменшити тиск на промисловість, повідомляє Forbes Ukraine. Рада ЄС вже ухвалила новий регламент: він зменшує загальноєвропейську квоту на імпорт сталі до 18,3 млн тонн на рік. У разі перевищення встановлених лімітів постачальники будуть зобов’язані сплачувати мито у розмірі 50%.

На даний момент остаточно не визначено, які саме умови будуть застосовуватися до України. За інформацією Forbes з посиланням на Financial Times, під час переговорів Єврокомісія пропонувала Україні безмитну квоту на рівні 713 тис. тонн на рік. Однак це дуже мало: для порівняння, у 2025 році українські виробники експортували до країн ЄС 2,6 млн тонн сталі.

Генеральний директор GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що минулого року частка ЄС в експорті української металопродукції досягла 79%, а для окремих видів прокату перевищила 90%.

«Якщо буде введена квота на рівні 713 тис. тонн, виробництво сталі в Україні може зменшитися приблизно втричі», — підкреслив Зінченко. За його прогнозами, це може призвести до зупинки трьох із шести доменних печей, які наразі функціонують в Україні.

Додатковий ризик для галузі створює механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM, який повноцінно запрацює у 2026 році. Forbes зазначає, що нові квоти та CBAM формують для українських виробників подвійний бар’єр на європейському ринку.

Президент ОП Укрметалургпром Олександр Каленков підкреслив: наслідки можуть вийти далеко за межі самої металургійної галузі. За його словами, загальний вплив обмежень може коштувати Україні до 3% ВВП до 2030 року.

Водночас тривають переговори між Україною та Європейською комісією. За даними Forbes, українська сторона вже провела кілька раундів консультацій у рамках СОТ і сподівається на врахування особливого статусу України як країни-кандидата до ЄС, яка перебуває в умовах повномасштабної війни.

Серед можливих варіантів, які обговорюються, — повне виключення України з нового режиму обмежень, тимчасове призупинення дії тарифного механізму або встановлення спеціальних квот для українських виробників.

Проте, опитані виданням європейські експерти вважають найбільш імовірним сценарій надання Україні окремої квоти, яка буде більшою за початково запропоновані 713 тис. тонн, але все ж меншою за фактичні обсяги експорту до ЄС у 2025 році.

Раніше «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив, що повноцінний запуск механізму CBAM та впровадження нової системи захисних квот ЄС можуть суттєво ослабити позиції української металургії на європейському ринку: завод вже втратив 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого сценарію загальні втрати українських металургів можуть перевищити 1 млрд доларів на рік.