Наступне невдале рішення НКРЕКП призведе до відновлення графіків відключень, дефіциту потужностей та фінансування для відновлення енергетичної системи
З 1 квітня НКРЕКП знизило прайскепи, що обмежить імпорт в умовах дефіциту та зробить газову генерацію нерентабельною. Ніхто не буде купувати електрику на ринку ЄС собі у збиток, коли там електроенергія штучно стає дешевшою, ніж в Україні в години дефіциту.
Крім того, ніхто не буде інвестувати у розподільну газову генерацію через те, що спочатку скасовується ПСО для газової генерації (за винятком прифронтових районів), а потім вводиться стеля ціни на електроенергію. Тобто 18 із 24 годин для неї є збитковими. Також будуть втрачені мільярди гривень через спотворення ціноутворення.
Жоден адекватний інвестор не зайде на такий ринок. Незважаючи на розмови про market coupling, такі рішення все більше віддаляють нас від євроінтеграції. Про 1,6 ГВт розподільної газової генерації, обіцяної урядом, слід забути. Жодні інші регуляторні покращення не зможуть компенсувати ефект прайскепів.
Усі переваги від спрощення ввезення обладнання та підключення до мереж зводяться нанівець. У літню спеку та під час пікових ремонтів блоків АЕС обмеження посилюватимуться.
Політичні наслідки. Чи зможуть політики уникнути відповідальності за абсурдні рішення НКРЕКП, ховаючись за так званою “незалежністю” цього державного органу?
Протягом років у нас формувався міф, що НКРЕКП — це незалежний орган, на який політики та учасники ринку не мають жодного впливу, і це нібито відповідає європейській практиці. Однак це не так.
По-перше, українські політики завжди втручалися у діяльність Регулятора непрозорим чином, але жодної політичної відповідальності не хотіли і не хочуть нести.
По-друге, у ЄС та США не існує політично незалежних регуляторів, оскільки комісари призначаються або урядом, або президентом чи правлячою коаліцією.
По-третє, незалежність розуміється лише в професійному та фінансовому сенсі, а не в політичному. У США комісари взагалі призначаються президентом. Наразі у них п’ять членів — двоє демократів, троє республіканців. Де тут ви бачите політичну незалежність?
По-четверте, виборець у ЄС та США не знає комісарів, але чітко усвідомлює, що за стан енергетичних ринків несе відповідальність правляча партія чи коаліція разом із прем’єр-міністром чи президентом. Тому люди відповідно й голосують.
Не слід українським політикам намагатися переконати громадськість у “незалежності” НКРЕКП. За все, що відбувається на енергетичних ринках, несуть персональну політичну відповідальність вони і лише вони.
Джерело
Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.