Ормузька протока: чотири варіанти обійти заборону Ірану.

Поки одні держави ведуть переговори з Тегераном щодо дозволу на прохід, судна інших країн вирішують ризикнути і пройти маршрут “наосліп”.

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант повної морської блокади Ормузької протоки з метою обмеження експорту іранської нафти. Це приблизно 1,7 — 2 мільйони барелів на добу. Якщо блокада стане дійсністю, Іран втратить одне з основних джерел фінансування, а світовий ринок нафти зіткнеться з новим, ще більшим дефіцитом пропозиції, повідомляє Bloomberg.

Ормузька протока — вузький судноплавний коридор між Іраном і Оманом, що з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і далі з Індійським океаном. З кінця лютого 2026 року, коли розпочався збройний конфлікт у регіоні, кількість суден, що перетинають протоку в обох напрямках, зменшилася з звичних близько 135 на добу до одиниць. У неділю, 12 квітня, трафік залишався на критично низькому рівні: більшість судновласників відмовляються ризикувати в зоні, що ще нещодавно була театром військових дій.

Хто проходить протокою

Незважаючи на фактичну блокаду з боку Ірану, частина суден все ж проходить через протоку. Можна виділити чотири категорії.

1. Іранські та підсанкційні судна

Сам Іран продовжує експортувати нафту через Ормузьку протоку практично без перерв. За попередніми даними супутникового моніторингу танкерів, у березні країна відправляла покупцям близько 1,7 мільйона барелів нафти і конденсату на добу. Основним покупцем сировини залишається Китай. Показовий факт: в окремі дні практично кожне судно, що пройшло через протоку, мало зв’язок з Іраном або іншими підсанкційними структурами.

2. “Договірні” країни

Декілька держав відкрито звернулися до Тегерана за дозволом на прохід і отримали його:

• Пакистан. Погодив прохід для 20 суден, хоча фактично в Перській затоці у країни було менше кораблів, ніж вона запросила дозволів;
• Індія. Провела через протоку вісім танкерів зі зрідженим нафтовим газом (ЗНГ) (скраплений нафтовий газ — суміш пропану і бутану, що використовується для опалення і як автомобільне паливо);
• Таїланд. Отримав дозвіл на вихід кількох нафтових танкерів і продовжує переговори про нові проходи.

3. “Братська” нація Ірану

Ірак, якого Тегеран офіційно назвав “братньою нацією”, отримав виняток і теоретично може вивозити нафту. Суднові брокери фіксують спроби знайти транспорт для іракської нафти, проте реальних угод укладено небагато. Окремі судна з іракською нафтою протоку все ж пройшли, але говорити про відновлення трафіку поки що не доводиться.

4. Кораблі “невидимки”

Найнесподіваніший спосіб проходу — відключення AIS-транспондерів (AIS, Automatic Identification System, система автоматичної ідентифікації суден, аналог “чорної скриньки” в реальному часі: передає координати, курс і швидкість корабля всім учасникам руху). Низка грецьких суден пройшла через Ормузьку протоку саме “погасивши” власний сигнал. Грецька компанія Dynacom Tankers Management Ltd. підтверджено провела таким чином щонайменше п’ять кораблів. Додаткова складність виникає через навмисне глушіння GPS-сигналу в районі протоки. Це робить точний підрахунок “невидимих” суден практично неможливим.

Шість мільйонів барелів на день

Минулого тижня в регіоні було зафіксовано показовий епізод: три великі нафтові танкери, не пов’язані з Іраном (супертанкери — судна класу VLCC, Very Large Crude Carrier, здатні перевозити від 200 000 до 320 000 тонн нафти), за один день пройшли через Ормузьку протоку. За цей єдиний день вони перевезли обсяг нафти, еквівалентний шести мільйонам барелів. Якби такий темп вдалося підтримати, він суттєво скоротив би дефіцит пропозиції на глобальному ринку. Однак, через нові погрози Трампа, це так і залишилося разовою подією.

Блокада Трампа

На думку Хорхе Леона, керівника відділу геополітичного аналізу аналітичної компанії Rystad Energy, блокада Ормузької протоки Сполученими Штатами — це спроба “змусити Іран піти на поступки, позбавивши його важелів впливу на протоку”. Однак, за його словами, “ризик ескалації зараз дуже високий”.

Якщо блокада буде введена і виявиться ефективною:

• Іран втратить нафтовий експорт, як основне джерело валютної виручки;
• світові ціни на нафту різко зростуть, оскільки через Ормузьку протоку щодоби проходить нафта на десятки мільярдів доларів;
• під загрозою опиняться поставки енергоносіїв до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї, які є найбільшими покупцями близькосхідної нафти;
• Європа і Україна зіткнуться з новим витком зростання цін на нафтопродукти.

Іронія ситуації в тому, що ще минулого місяця США видавали санкційні винятки (вейвери — офіційні дозволи, що дозволяють окремим покупцям не дотримуватися американських санкцій проти Ірану) низці покупців іранської нафти. Тепер Вашингтон розглядає повну протилежність: тотальну морську блокаду.

На фундаментальну цінову реакцію ринків енергоносіїв впливатимуть три ключові чинники:

• Чи введе Трамп насправді повну блокаду протоки.
• На який термін буде введено блокаду.
• Як на це рішення відповість Тегеран.

Раніше повідомлялося, що переговори між Сполученими Штатами та Іраном вже на початковому етапі сторони зіткнулися з серйозними розбіжностями. Зокрема щодо контролю над Ормузькою протокою.