Ормузька протока заблокована – причини, чому Європа ухиляється від відправлення суден – новини міжнародної спільноти.

Відомі морські держави Європи визнають: відкрити Ормузьку протоку під час активних бойових дій — завдання практично неможливе. Тим часом ціни на газ і нафту стрімко зростають, а між Вашингтоном і Брюсселем поглиблюється безпрецедентна дипломатична прірва.

Відомі морські держави Європи не бачать реального шляху для відкриття Ормузької протоки для комерційного судноплавства, поки тривають бойові дії між США та Іраном. Країни континенту продовжують відхиляти заклики Дональда Трампа направити військові кораблі у протоку, насамперед через страх перед можливими атаками з боку Ірану, повідомляє Bloomberg.

Що кажуть у Лондоні

Міністр оборони Великої Британії Ал Карнс підтвердив, що обговорення можливого військового втручання в регіоні перебувають на «дуже ранній стадії». За його словами, союзники наразі намагаються «осмислити весь масштаб проблеми та визначити чіткий шлях до наступного кроку».

Карнс попередив: навіть ескорт суден під час активного конфлікту не забезпечить надійного захисту. За його оцінкою, для цього потрібна «надзвичайно складна» багатонаціональна комбінація авіаційних, морських і ударних можливостей. Його слова пролунали через тиждень після того, як міністр оборони Джон Гілі попередив: Іран, ймовірно, вже мінує протоку.

Британія готується, але не поспішає. Лондон таємно переводить частину активів у режим підвищеної готовності на той момент, коли ситуація буде визнана достатньо безпечною для розгортання. Водночас до Центрального командування США у Флориді відряджені додаткові британські військові планувальники для підготовки стратегії на період після завершення бойових дій. Паралельно Велика Британія веде переговори з Lloyds of London — найбільшим страховим ринком світу — щодо страхових продуктів і тарифів для суден у протоці на постконфліктний період.

Позиція Парижа

Президент Франції Емманюель Макрон неодноразово підкреслював: Франція не братиме участі в операціях з відкриття Ормузької протоки, поки ситуація не стабілізується. Водночас він готовий приєднатися до системи ескорту суден разом з іншими країнами, включаючи ті, що не є членами ЄС, але лише за умови попередніх переговорів з Іраном.

Ринки вгору

Бойові дії вже негативно впливають на світову економіку. Нічні удари по найбільшому у світі заводу з виробництва зрідженого природного газу (LNG) у Катарі викликали різке зростання цін:

• Ф’ючерси на європейський газ у четвер зросли більш ніж на 35%;
• Ціна нафти марки Brent досягла $117 за барель;
• Облігації по всьому світу впали через очікування підвищення відсоткових ставок у відповідь на інфляційний тиск.

«Вони самі не знають, що роблять»

Між США і Європою зростає дипломатична напруга. Трамп назвав рішення союзників не втручатися «безглуздою помилкою» і заявив журналістам у четвер: «Іран майже знищений. Єдина проблема — протока. Це дуже важко. Двоє людей можуть кидати маленькі бомби у воду та паралізувати всіх».

Британський міністр торгівлі Кріс Брайант розповів, що один із його колег з країн Перської затоки поскаржився йому в середу: американці «самі не знають, що роблять». Брайант підтвердив це у коментарі Sky News: «Схоже, що плану не існує, або він змінюється щодня. Мені здається цілком очевидним: перше, що Іран мав зробити у відповідь — спробувати закрити Ормузьку протоку».

Хоча Трамп заявив, що не знав про плани Ізраїлю завдати удару по іранському родовищу «Південний Парс», одному з найбільших у світі газових родовищ, яке Іран і Катар розробляють спільно під назвою «Північний купол» з катарського боку, до того, як Іран завдав удару у відповідь по Катару, кілька джерел повідомили Bloomberg: Ізраїль, ймовірно, інформував США заздалегідь.

Замість того щоб сприяти деескалації, Трамп після атаки пригрозив «масштабно знищити» іранське газове родовище, якщо Іран знову вдарить по Катару.

Що далі

Більшість європейських країн закликають Вашингтон до деескалації, проте їхній вплив обмежений. Розрив між США та їхніми союзниками у підходах до іранського конфлікту продовжує зростати. Натомість ціна цього розколу, у буквальному сенсі, щогодини зростає на бензоколонках і у рахунках за газ для мільйонів людей по всьому світу.

Нагадаємо, що Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Японія у четвер засудили іранські атаки на цивільні об’єкти енергетичної інфраструктури в Перській затоці та заявили про свою «готовність долучитися» до забезпечення безпеки Ормузької протоки.

Як повідомляв The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світовій спільноті своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад, захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.