П’ятий рік на валізах. Чи досі раді бачити українських біженців в Європі й чого чекати далі

Біженці з України на мітингу в Іспанії (фото: Getty Images)

Агресія РФ проти України стала причиною найзначнішої міграційної кризи, з якою не стикалася ані Україна, ані Європа з часів Другої світової війни. За цей період кордони України та Європи перетнули мільйони людей, і для багатьох з них шлях евакуації, що планувався на “кілька тижнів”, перетворився на нове життя “з нуля” за тисячі кілометрів від рідного дому.

Як Європа приймає українських біженців, як змінювалися політики країн ЄС щодо українців і чого очікувати в майбутньому – у матеріалі D.UA Новини.

Читайте також: Не “дешева робоча сила”: вся правда про роботу та зарплати українців у Польщі

Основні моменти:

• Масштаби міграції: за різними оцінками, за кордоном перебувають від 7 до 10 мільйонів українців – це демографічна прірва, порівнянна з населенням кількох європейських країн.
• Кінець “золотого часу”: більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Норвегія, обмежують виплати та висувають вимоги щодо обов’язкової інтеграції.
• Виїхали жінки з вищою освітою. Більшість біженців в ЄС працює, а не просто отримує виплати.
• Економічний парадокс: попри міфи про “утриманців”, українці в Польщі згенерували у 8 разів більше коштів, ніж країна витратила їм на допомогу.
• Невизначеність у США: з приходом Трампа програму U4U зупинено, а сотні тисяч українців опинилися в невизначеному статусі.
• Майбутнє статусу: тимчасовий захист в ЄС діє до 2027 року, і країни розмірковують над тим, який сценарій розробити на майбутнє.
• Безпека на першому місці. Частина біженців повернеться, коли відчує себе вдома в безпеці і зрозуміє, що тут вони – затребувані фахівці.

Де в Європі найбільше біженців з України й куди вони виїхали (інфографіка D.UA Новини)

Мільйони втрат. Безпрецедентні масштаби міграції

Вже в перші дні вторгнення РФ деякі прикордонні пункти з сусідніми державами почали нагадувати гуманітарні хаби. Плакат з написом українською мовою “Тут ви в безпеці” – чи не перше, що бачили українці при в’їзді до прикордонної станції в польському Перемишлі.

На кордонах України та ЄС розгортали намети уряди, волонтерські організації, просто небайдужі люди. Українцям пропонували житло, їжу, і просто прихисток – там, де не літають ракети.

Велику роль в допомозі біженцям відіграла українська залізниця. Курсували безкоштовні евакуаційні рейси на схід, вивозили людей на захід і з Києва та інших міст. За даними керівництва “УЗ”, за перші три тижні вторгнення мережа перевезла близько 2,5 мільйонів пасажирів.

Ще у 2001 році в ЄС ухвалили Директиву, яка дозволила надавати негайний тимчасовий захист у виняткових обставинах. Але вперше її застосували лише через 21 рік, з початком повномасштабної війни РФ проти України у 2022-му.

Українцям фактично надали “зелене світло” на повноцінне життя в Європі: можна легально перебувати в ЄС, вільно шукати роботу, отримувати медичну допомогу на рівні з місцевими мешканцями, а дітям можна навчатися в місцевих школах. Всі країни Євросоюзу взяли це правило за основу того, як допомагати біженцям з України.

І без директиви, фактично так само вчинили і в державах, які не входять до Європейського Союзу: українців почали приймати і в Швейцарії, Ліхтенштейні, Норвегії. Власні, не схожі на інші програми прийому українців, розгорнула Британія.

Одночасно з цим, країни почали впроваджувати для українців виплати, різні можливості: від мовних курсів до грантів на навчання. Втім, на п’ятому році повномасштабного вторгнення низка країн вже ці “бонуси” скасувала.

Але війна триває, і тимчасовий захист для біженців в ЄС регулярно продовжують. Торік його продовжили до 2027 року.

Масштаби виїздів за ці роки війни – величезні. В січні цього року в Євростаті повідомили, що тимчасовим захистом в Європейському Союзі користувалися 4,35 млн осіб з України (станом на листопад 2025-го).

Ці цифри стосуються лише ЄС: хоча там українців зараз найбільше, вони роз’їхалися й по інших країнах. Майже 200 тисяч виїхали за спеціальною програмою до США, майже чверть мільйона прийняла Канада. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), у світі зафіксовано до 7 мільйонів біженців з України.

За оцінками нашого уряду, з України виїхало біля 7,5 мільйонів людей. Це більше, ніж населення всієї Данії, або як три Молдови. Демографи називають ще більші втрати. Бо враховують не лише мігрантів, а й тих, хто через війну загинув, опинився в окупації. І тих, хто через війну просто не народиться.

“Коли я намагаюся оцінити втрати України внаслідок війни, в мене виходить страшна цифра – 10 мільйонів людей. Це і є “демографічна прірва”. Я сюди вкладаю не всі незворотні втрати, а й кількість тих, хто емігрував. Чи може бути інакше? Ймовірно, може. Але я наразі інших варіантів не бачу”, – розповідає в інтерв’ю D.UA Новини директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

Через виїзди людей в Україні і дефіцит кадрів, і менше покупців в магазинах, менше відвідувачів ресторанів і кафе, які розвивали економіку. А народжуваність впала так сильно, що торік навіть в Києві не було черг в дитячі садки.

Де в Європі українців найбільше

Більшість тих, хто залишається в ЄС, – мами з дітьми і жінки середнього віку: три чверті всіх українців під захистом, кажуть в Europa eu. Кожен другий біженець – неповнолітня дитина, а чоловіки – лише кожен четвертий.

Зараз топ 3 країни ЄС, де українців під тимчасовим захистом найбільше, виглядає так:

• Німеччина (1 250 620 осіб, 28,7% від загальної кількості в ЄС);
• Польща (969 240 осіб; 22,3%);
• Чехія (393 055 осіб; 9,0%).

Далі йде Іспанія, там українців 255 180, на п’ятому місці – Румунія (201 865 біженців).

Наприкінці 2025 року кількість українців під захистом в Європі продовжувала зростати, хоча й повільно. Лише за грудень у ЄС зареєструвалося ще майже 25 тисяч українців. Цей приріст відчув майже весь Євросоюз: кількість українців збільшилася в 22 країнах із 26. Найбільше приїздили в ту ж Німеччину (+9 620), Іспанію (+2 235) та в Румунію (+2 160). Поменшало біженців у Франції (-1 250) і Естонії (-470).

Топ країн Європи за кількістю українських біженців (інфографіка D.UA Новини)

Зараз з України виїздять значно рідше, ніж у 2022-му. А помітна частина біженців вже повернулася додому.

“Я спостерігаю за своїми знайомими і бачу: хто реально хотів повернутися, той вже повернувся. А повернулося насправді вже багато людей”, – каже D.UA Новини доктор економічних наук Людмила Черенько.

Євростат наводить дані: в 2025 році країни ЄС видали 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту, що на 16,3% менше, ніж у 2024 році.

Підтримки менше? Як країни ЄС скорочують пільги українцям

Зараз загальний тренд в країнах ЄС – зменшення розмірів соціальних виплат для українців та жорсткіші умови для їх отримання.

Наприклад, українці мають довести, що вони намагаються знайти роботу, вчать мову, їх діти відвідують місцеві школи. Тобто загалом що вони намагаються інтегруватись в життя приймаючої країни, каже в коментарі D.UA Новини постдокторантка Київської школи економіки Дарія Михайлишина.

“Також деякі країни роблять умови для нових біженців жорсткішими, аніж для старих, особливо, якщо вони вже жили в інших країнах, або виїхали з “безпечніших” регіонів України. Частково, ці люди сприймаються, як економічні мігранти, які шукають країну з більш комфортним рівнем життя, а не біженці, що тікають від війни”, – зазначає вона.

За її оцінками, Німеччина залишається, мабуть, найщедрішою з погляду прямих виплат. Українці мали доступ до Bürgergeld (так званої “громадянської допомоги”) на рівні з громадянами, а не до нижчих виплат за законом про шукачів притулку. Це означало безкоштовне житло, медицину, освіту та грошову допомогу. Також це надавало можливість отримувати 563 євро на людину на місяць.

“Але з приходом уряду Мерца на початку 2025 року ситуація змінилася: для тих, хто прибув після 1 квітня 2025-го, передбачено перехід на нижчі виплати за системою для шукачів притулку. Також наприкінці червня 2025 року Бундестаг проголосував за призупинення права на возз’єднання сімей для біженців”, – зазначає вона.

До слова, за скасування Bürgergeld українцям і за повернення додому з Німеччини українців-чоловіків призовного віку виступають дві третини німців.

Норвегія також вирізнялася високими виплатами для українців, але з 2025 року там суттєво обмежили підтримку. Виплати у 564 євро тепер нараховують лише тим, хто мешкає у державних гуртожитках, не приватному житлі. Скасовано і прийом в гуртожитках біженців із домашніми тваринами, а безоплатна стоматологія для молоді до 24 років стала доступною лише після 5 років проживання в країні.

Ще з серпня 2024 року Ірландія остаточно зрівняла виплати для всіх українців, що мешкають у державному житлі. Тепер незалежно від дати приїзду допомога становить 38,80 євро на тиждень замість попередніх 220 євро. Скорочення не стосувалося тих, хто орендує приватне житло або живе в родинах ірландців.

Загалом, підтримка біженців в Європі знизилася, але не обвалилася, зауважує Дарія Михайлишина.

“За даними Євробарометра (весна 2025