Протягом місяця з початку конфлікту на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Це «дуже суттєві цифри», за словами Йоргенсена, які свідчать про те, що криза не буде короткочасною. Про це у своїй статті зазначає Марія Цатурян, аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform, – «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна».
Регуляторна вимога заповнити сховища на 80% до грудня залишається в силі: за даними Gas Infrastructure Europe, на кінець березня вони заповнені лише на 28%. До зими Європі необхідно закачати рекордні 55–60 мільярдів кубометрів газу в умовах, коли ціни цього року будуть на 40% вищими за попередні прогнози і залишатимуться підвищеними до 2027 року.
«Високі ціни на газ підвищують вартість електроенергії навіть у тих регіонах, де газових електростанцій небагато. Причина полягає в правилах ринку: ціну визначає найдорожчий виробник, якого доводиться залучати для покриття всього попиту», – наголошує авторка.
Проте ціновий шок — це лише перша з проблем. Улітку Європу чекає складніше випробування — конкуренція за газ.
На думку експертки, формально з постачанням ситуація виглядає непогано: Норвегія забезпечує майже третину всього газу через трубопроводи, США — близько 27% у вигляді LNG, Алжир і Росія — ще приблизно по 12%. На Катар, який призупинив поставки, припадало лише близько 8%. Проблема полягає в недостатній гнучкості ринку. Норвезькі трубопроводи фізично завантажені до межі. Алжир і Азербайджан не можуть швидко збільшити обсяги. Єдиний «гнучкий» ресурс — спотові LNG-танкери: вони не прив’язані до певного маршруту і прямують туди, де платять більше. США є найбільшим постачальником такого «гнучкого» газу для Європи, але американські танкери також реагують на азійські ціни, а швидко наростити обсяги не вдасться. Катар забезпечував близько 20% світового спотового ринку, і коли він вибув із гри, попит перевищив доступні альтернативи втричі.
З квітня на той самий ринок виходять Японія, Південна Корея, Китай і Тайвань із попитом на газ для охолодження та готовністю платити додаткову премію. Очікувані обсяги квітневого закачування в ЄС вже на 70% нижчі, ніж торік. Найдешевше весняне вікно для закупівлі газу фактично втрачено.
Тому Єврокомісія намагається свідомо використати кризу як можливість: зробити «зелений» перехід — в опаленні та транспорті — економічно вигіднішим саме зараз, коли альтернатива виглядає як кризова ціна на газ і нафтопродукти.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.