Стратегія України, серед іншого, полягає в тому, щоб знищувати більше окупантів, ніж Москва може мобілізувати
Стратегія Росії полягає в тому, щоб, по-перше, втрачаючи величезну кількість людей, поступово просуватися на фронті; по-друге, атаками на інфраструктуру примусити українське суспільство погодитися на будь-які умови угоди; по-третє, залякуючи Європу, змусити її припинити підтримку України, а якщо це не вдасться, то дочекатися приходу до влади євроскептичних антиукраїнських популістів; по-четверте, обіцянками надзвичайно вигідних бізнес-проєктів утримувати Трампа подалі від інструментів тиску на Росію.
Стратегія України полягає в тому, щоб, по-перше, знищувати більше окупантів, ніж Москва здатна мобілізувати; по-друге, дальніми та середніми ударами знищувати логістику, військове виробництво та цінні невідновлювальні ресурси (літаки, ППО тощо); по-третє, дальніми ударами знищувати нафтопереробку та нафтоекспорт, заганяючи російську економіку в дефіцит; по-четверте, спонукати Європу до активніших дій; по-п’яте, постійними дипломатичними маневрами утримувати Трампа подалі від інструментів тиску на Україну.
Стратегія США полягає в тому, щоб, натиснувши на слабкого (в їхньому уявленні це Україна), швидко змусити його до угоди на умовах сильного, забезпечивши собі лаври миротворця, можливість зосередитися на інших питаннях та гарантію, що Росія не колапсує й не потрапить в руки Китаю. Окрім того, необхідно розбити європейську єдність, щоб Європа не стала центром сили.
Стратегія Європи полягає в тому, щоб виграти час на переозброєння та розгортання збройних сил, на внутрішньополітичну та європейську консолідацію, на те, щоб пересидіти Трампа.
Стратегія Китаю полягає в тому, щоб дочекатися послаблення всіх сторін, остаточного розриву США з Європою, остаточного послаблення Росії, та отримати необхідні ресурси, ринки збуту та майданчики розвитку без силових дій.
Стратегія всіх інших полягає в тому, щоб скористатися ситуацією у каламутній воді.
У цій системі координат ми житимемо 2026 рік.
Джерело
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.