Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Запропоноване зростання не покриє навіть інфляцію.
Кожен наступний бюджет України в умовах повномасштабної війни декларує збільшення соціальних видатків, однак на практиці вони лише зменшуються, оскільки темпи інфляції є значно вищими, аніж запропоноване урядом «зростання», пише у статті «Соціальні виплати-2026: між реальною інфляцією та урядовими ілюзіями» експерт із питань соціальної політики Андрій Павловський.
Аналітик зазначає, що, звичайно, в умовах війни соціальні витрати не є пріоритетом держави, на них йдуть залишкові кошти, після «закриття» необхідних видатків на оборону.
І якщо у 2023 році бюджет мав дефіцит 20%, то у 2025 уже 16%, а соціальні видатки навіть зростали. Але лише номінально.
«Наприклад, 2024 року прожитковий мінімум збільшився на 6%, але інфляція сягнула 12%, поглибивши бідність мільйонів пенсіонерів і малозабезпечених родин», – пише Павловський.
Схожі публікації
У 2026 році, вказує аналітик, тенденція продовжиться. Згідно з проєктом бюджету на наступний рік доходи спрогнозовані у розмірі 2,8 трлн грн (близько 61 млрд дол. за курсом 45,7 грн/дол.), видатки — 4,8 трлн грн (105 млрд дол.), дефіцит — 2 трлн грн (44 млрд дол.), або 18,4% ВВП. З цього на оборону передбачено 2,8 трлн грн (понад 27% ВВП), що на 9% більше, ніж 2025-го.
«Соціальні видатки номінально збільшуються на 2,6% — до 467 млрд грн (10,2 млрд дол.). Але це ілюзія: з урахуванням інфляції реальні соціальні видатки зменшуються», – зазначив Павловський.
Так, у порівнянні з 2025 роком пенсії зменшаться на 1,6% (до 252 млрд грн), а субсидії на житлово-комунальні послуги — на 7,2% (до 42 млрд грн). При цьому тарифи зростуть – газ на 15%, електроенергія на 20%.
«Збільшуються видатки на ветеранів — на 40% (до 18 млрд грн). Освіта та охорона здоров’я отримують плюс 5–6%. Але чи достатньо цього для реальних потреб? Наприклад, навіть після обіцяного підвищення у два етапи зарплат вчителів на 50% їхня зарплата однаково залишається меншою за середню по країні», – підсумував автор.
До 1 жовтня депутати Верховної Ради подавали свої пропозиції та поправки до проєкту Держбюджету на наступний рік. Орієнтовно до 20 жовтня документ мають схвалити у парламенті у першому читанні та затвердити в цілому до 20 листопада.