Андрій Пишний в інтерв’ю D.UA прокоментував ту частину «плівок Міндіча», яка безпосередньо стосується діяльності банківського сектору, що перебуває під контролем НБУ. Ми порівняли відповіді Пишного з інформацією про слідство, яка вже отримала значний розголос.
Повний текст інтерв’ю читайте тут: «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
Вплив Василя Веселого
Насамперед голова НБУ зазначив, що йому нічого не відомо про будь-який вплив Василя Веселого на державний «Сенс Банк».
Водночас, згідно з «плівками Міндіча», Веселий, який на той момент виконував обов’язки радника голови наглядової ради «Сенс Банку», та бухгалтер Міндіча Цукерман обговорювали призначення «своїх людей» до наглядової ради банку. Розмова відбулася 9 травня 2025 року, а вже 18 червня Кабінет Міністрів затвердив саме цих кандидатів.
В інтерв’ю Пишний зазначив, що НБУ «моніторить, як наглядова рада реагує на виклики», і вже розпочав адміністративне провадження щодо відповідності голови наглядової ради Миколи Гладишенка критеріям незалежності.
Водночас Пишний оминає той факт, що Гладишенко може бути не єдиним представником так званих «своїх людей» у наглядовій раді банку. Однак наголосив, що для виправлення якоїсь асиметричної оптики щодо розподілу повноважень, варто пам’ятати, що “Національний банк не має жодного представника в жодній із наглядових рад”.
Зв’язок Веселого з НБУ
На запитання про візити Веселого до НБУ його голова спочатку категорично заявив, що «Василь Веселий у Національному банку не буває», а згодом припустив, що «можливо, в межах якихось наглядових процедур він тут і бував».
Однак пізніше НБУ повідомив D.UA, що Василь Веселий здійснив два візити до Нацбанку у 2024 році для зустрічей зі співробітниками наглядового блоку.
Фінмоніторинг НБУ
Також Пишний висловився, що «впевнений у професіоналізмі Департаменту фінансового моніторингу НБУ».
Водночас під час обговорення «плівок Міндіча» на засіданні парламентської ТСК голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив:
«Ситуація навколо “Сенс Банку” свідчить про організовану злочинну групу, яка використовувала банк для обслуговування нелегальних платежів у сфері азартних ігор — і діяла за мовчазної згоди регулятора та правоохоронних органів».
За даними ТСК, через банк проходило близько 90% усіх «гральних» транзакцій у країні. Гетманцев прямо запитав: «Чому цього не бачив Нацбанк?». У той же час пан Пишний уточнив, що якби у нього запитали “чи повинні держбанки зосереджуватися на обслуговуванні грального бізнесу, то почули б відповідь: на моє переконання, держбанкам є чим займатися, окрім грального бізнесу”.
Долари ФРС США
Показовою також є відповідь Пишного на запитання щодо ідентифікації банкнот в упаковках Федеральної резервної системи США.
Нагадаємо, у справі «Мідас» у фігурантів виявили «білі» (старого зразка) долари в упаковках Федеральної резервної системи США на загальну суму близько 4 млн доларів. На пачках були печатки ФРС, тобто йшлося не про купюри з вільного обігу, а про банкноти, які пройшли через офіційні американські фінансові канали.
Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов заявив на засіданні ТСК 17 листопада, що це вже вдруге, коли правоохоронці стикаються з великою сумою коштів в упаковці ФРС, однак не можуть встановити їхнє походження.
Відповідь Пишного про те, що «в Україні не існує єдиного централізованого реєстру… а можливість відстеження залежить від наявності вихідних даних», фактично повторює позицію, яку його заступник Дмитро Олійник озвучував на ТСК ще у листопаді 2025 року.
Таким чином, НБУ вже пів року дотримується незмінної позиції щодо цього питання, хоча сам Пишний у своєму інтерв’ю допускає теоретичну можливість такого відстеження.