Румен Радев здобув перемогу. Він переміг з переконливим результатом — його партія вперше за багато років отримала в Болгарії реальну більшість і має можливість формувати уряд без коаліційних угод. Для країни, де уряди змінювалися практично кожні пів року, це вже саме по собі є значною подією
Радева вже встигли охрестити новим Орбаном. Це зрозуміло — проросійські симпатії генерала відомі, його прагнення знайти спільну мову з Москвою ніколи не було таємницею. Але таке порівняння не є коректним, і ось чому.
Орбан міг дозволити собі бути Орбаном, оскільки мав конституційну більшість і не потребував підтримки інших. Радев такої більшості не має.
Щоб реалізувати будь-яку серйозну реформу — хоча б змінити головного прокурора — йому необхідна підтримка проєвропейських сил з коаліції “Продовжуємо зміни” – “Демократична Болгарія”. Це ті люди, які в перші місяці російського вторгнення допомагали Україні, коли їхня партія була при владі. Вони це пам’ятають. І Радев також усвідомлює цю ситуацію.
Існує ще один аспект, про який чомусь говорять менше. Болгарська економіка функціонує на європейські кошти. Не в абстрактному сенсі — а конкретно, з фондів ЄС. І особа, яка прагне щось змінити у своїй країні, а не просто займати крісло, повинна це враховувати. Фіцо в Словаччині змушений співпрацювати з ультраправими, щоб зберегти владу — і тому у відносинах з Брюсселем він виявляє більше непокори, ніж йому б хотілося. У Радева ультраправих партнерів не буде взагалі. Проросійська партія “Відродження”, яка раніше мала вплив у парламенті, цього разу фактично зникла з великої політики.
Отже, Радев опиняється в ситуації, коли його зовнішньополітичні симпатії всім відомі — але реалізувати їх він не зможе. Ні конституційної більшості, ні проросійських союзників у парламенті, ні можливості ігнорувати Брюссель. Йому доведеться бути обережнішим, ніж Орбан, обережнішим ніж Фіцо — і при цьому відповідати на запитання, яке йому поставлять одразу: що саме він пропонує болгарам, окрім симпатій до Москви?
І тут є один нюанс, який не варто недооцінювати. Болгарський військово-промисловий комплекс фактично працює на Україну. Це бізнес. Реальні гроші. І жоден проросійський політик — ми це вже неодноразово спостерігали — не зміг піти проти інтересів власних промисловців і заборонити їм цей продаж. Радев тут не буде винятком.
Таким чином, тріумф тріумфом. Але Болгарія обрала не Орбана. Вона обрала людину, яка, можливо, й прагнула б стати Орбаном — але не зможе.
Джерело
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів