Посідання та узуфрукт: нові поняття в Цивільному кодексі, які можуть викликати труднощі для власників.

Прийнятий у першому читанні проєкт Цивільного кодексу може створити загрози для права власності – підвищує ризики рейдерства та корупційних зловживань, особливо стосовно тимчасово залишеної нерухомості

Про загрози, пов’язані з проєктом Цивільного кодексу в контексті права власності, розповів адвокат Владислав Ситюк.

“Новий законопроєкт Цивільного кодексу України містить ряд концептуальних нововведень, які можуть суттєво вплинути на інститут права власності та механізми його захисту. На мою думку, деякі положення законопроєкту потребують значного доопрацювання, оскільки в їх нинішній формі вони можуть створювати ризики зловживань та збільшення кількості майнових спорів, особливо в умовах післявоєнного відновлення України”, – зазначає Владислав Ситюк.

За оцінкою адвоката, спірним є нове визначення права власності, запропоноване у ст. 400 законопроєкту, де право власності описується як “повне панування особи над річчю”.

“На відміну від чинного Цивільного кодексу України, який чітко визначає зміст права власності через три складові: володіння, користування та розпорядження майном, – нова редакція фактично замінює усталену юридичну конструкцію більш оціночним терміном “панування”. Це може призвести до неоднозначного тлумачення правової норми, ускладнення судової практики та створення додаткових можливостей для маніпуляцій у сфері майнових прав”, – пояснює Владислав Ситюк.

Важливим нововведенням законопроєкту є інститут посідання, якому у документі присвячено цілий розділ. І ця частина проєкту ЦК, за словами пана Ситюка, викликає особливе занепокоєння.

“Згідно з запропонованою редакцією, посідання визначається як фактичний контроль особи над річчю, що забезпечує можливість ефективного панування над нею незалежно від наявності юридичного титулу. Фактично йдеться про надання правового значення самому факту контролю над майном, – зазначає адвокат. – У практичному аспекті це може створити серйозні ризики для власників нерухомості, особливо в умовах війни, коли багато громадян були змушені тимчасово залишити свої домівки, квартири чи земельні ділянки. Подібні ризики можуть виникати й у випадках, коли майно передавалося у користування без належного письмового оформлення прав та обов’язків сторін. За певних умов особа, яка фактично контролює майно, може отримати додаткові механізми для захисту свого “посідання”, що потенційно здатне стати підґрунтям для численних конфліктів та судових спорів”.

Ще одним новим терміном, що стосується власності, є узуфрукт. Це слово походить з латини: usus (користування) + fructus (плоди). Це, по суті, право безкоштовного користування чужим майном. Загалом поняття узуфрукт – це нове в українському законодавстві, але в чинному Цивільному кодексі його немає.

“Окремої уваги заслуговує запровадження інституту узуфрукту, зокрема соціального узуфрукту, передбаченого ст. 505 законопроєкту. Йдеться про можливість безкоштовного користування майном для забезпечення соціально значущих інтересів, причому в окремих випадках – навіть довічно, – пояснює Владислав Ситюк. – З одного боку, сама ідея соціального використання майна має позитивний соціальний потенціал. Однак у нинішній редакції законопроєкту критерії застосування такого механізму залишаються недостатньо визначеними, що може створювати корупційні ризики та можливості для непрозорого розпорядження державним або комунальним майном. Отже, попри його соціально орієнтовану мету, нечіткість критеріїв застосування та можливість довічного безкоштовного користування державним чи комунальним майном можуть створити значні корупційні ризики та механізми непрозорого розподілу майнових ресурсів. Тому такі конструкції потребують або суттєвого перегляду та деталізації, або взагалі виключення із законопроєкту до моменту формування належних правових запобіжників, які б унеможливлювали їх використання як інструменту обходу гарантій права власності”.

Проте, наразі документ пройшов лише перше читання. До 19 травня депутати можуть подавати правки. Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка пообіцяв, що нову редакцію Цивільного кодексу доопрацюють до другого читання. За його словами, знадобиться кілька місяців, перш ніж він буде готовий, оскільки єдиний спосіб забезпечити легітимність Цивільного кодексу та приватного права загалом – це його прийняття суспільством.

“В умовах сьогодення до другого читання законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання насамперед у частині визначення права власності, механізмів посідання та соціального узуфрукту, оскільки саме ці положення можуть мати найбільш чутливі наслідки для правової визначеності, захисту майнових прав громадян та державних інтересів, – зазначає Владислав Ситюк. – Зокрема, інститут посідання у запропонованій редакції фактично надає самостійну правову вагу фактичному контролю над майном навіть за відсутності належного юридичного титулу, що в українських реаліях може створити передумови для зловживань, маніпуляцій із майном та посилення ризиків рейдерства і збільшення корупційних зловживань. Особливо стосовно тимчасово залишеної нерухомості. Саме тому, в умовах сьогоднішніх реалій, в яких опинилася Україна, а також у період майбутнього післявоєнного відновлення України, гарантії непорушності права власності та належний захист майнових прав громадян повинні залишатися одним із основоположних пріоритетів цивільного законодавства України”.

• 28 квітня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 15150, який передбачає масштабне оновлення та системний перегляд цивільного права України.