Практично у всіх містах України, за незначними винятками, постачальники послуг з управління побутовими відходами здійснюють свою діяльність всупереч закону. Про це повідомляє Олександр Лимар, фахівець у сфері екології та управління відходами, директор асоціації РЕКОПАК, у своїй статті «Сміттєвий тариф. Чому ми платимо за реформу, яка не відбулася».
За словами експерта, новий закон «Про управління відходами» запровадив модель організації послуг з управління побутовими відходами. Тобто тепер громада зобов’язана організовувати надання послуги, збирати кошти за неї від споживачів, забезпечувати договірні відносини та функціонування всієї системи.
“Більшість громадян добросовісно сплачують рахунки за вивезення побутових відходів. Вони вважають, що отримують послугу від підприємства, яке визначено відповідно до закону, а органи місцевого самоврядування забезпечили належну організацію всієї системи. Проте реальність виявляється зовсім іншою”, — підкреслює він.
На сьогодні лише місто Черкаси виконало вимоги закону щодо створення та функціонування адміністратора послуги з управління побутовими відходами. Інші громади України цього не зробили.
“Від маленьких сіл до багатомільйонного Києва система і далі функціонує за старими правилами, які були встановлені ще до ухвалення нового закону”, — пояснює автор.
Це свідчить про те, що підприємства, які нині займаються збором, перевезенням та захороненням побутових відходів, працюють поза тією моделлю організації послуги, яку прямо вимагає чинний закон. Громади не створили передбачений законом механізм управління послугою, але виконавці продовжують надавати послуги так, ніби законодавство не змінилося.
Таким чином виникає юридичний парадокс. Закон встановив новий порядок організації послуги. Громади його не виконали. Але послуги продовжують надаватися. Відповідно, діяльність виконавців здійснюється в системі, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.