Президент США Дональд Трамп запровадив нові глобальні мита у розмірі 10%, які згодом підвищив до 15%, і відразу ж став об’єктом активних дискусій. Він обґрунтував своє рішення не лише бажанням відновити торговельну політику після її скасування Верховним судом, але й заявою про “глибоку кризу платіжного балансу” американської економіки, повідомляє Bloomberg.
Для введення нових мит він скористався Розділом 122 Закону про торгівлю 1974 року, який дозволяє президенту США запроваджувати мита на термін до 150 днів “у випадках основних міжнародних платіжних проблем”. Ці проблеми включають “значний і серйозний дефіцит платіжного балансу США” та “неминуче і суттєве знецінення долара”.
Слабка аргументація
У указі про введення нових мит Трамп вказав на торговельний дефіцит США та інші фінансові потоки як свідчення “значного та серйозного” дефіциту платіжного балансу. Зокрема, він послався на міжнародну інвестиційну позицію США (різницю між американськими інвестиціями за кордоном і іноземними інвестиціями в США), яка становить мінус $26 трильйонів.
Проте Трамп не згадав про два важливі факти:
- По-перше, введення мит з метою спонукати компанії інвестувати в США лише збільшить цей негативний показник.
- По-друге, Бюро економічного аналізу США у своєму останньому звіті від січня зазначило, що основною причиною зростання негативної інвестиційної позиції є стрімке зростання вартості американських акцій — те саме зростання ринків, яке сам Трамп неодноразово відзначав як свідчення довіри до американської економіки.
Вигадана криза
Провідні економісти відкидають аргументи Трампа. Гіта Гопінат, колишня перша заступниця директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду, написала у соцмережах: “Як колишній співробітник МВФ, можу сказати: США не мають основної міжнародної платіжної проблеми”.
Вона також додала, що 150-денні мита навряд чи матимуть значний вплив на тривале скорочення торговельного дефіциту, натомість “в основному призведуть до нового раунду нестабільних торговельних показників, оскільки імпортери намагатимуться визначити час своїх закупівель, щоб уникнути мит”.
Джей Шамбо, який обіймав посаду головного міжнародного чиновника Мінфіну США за адміністрації Байдена, в інтерв’ю зазначив: “Це була б ситуація, коли в країну надходить недостатньо коштів, щоб збалансувати всі потоки, що виходять з неї. Але це не так”. За його словами, якби це було правдою, долар “швидко знецінювався б, оскільки ніхто не хотів би інвестувати в США”.
Марк Собел, колишній старший чиновник Мінфіну, заявив, що сама концепція, на яку спирається Трамп, є пережитком давно неіснуючої Бреттон-Вудської системи фіксованих валютних курсів та золотого стандарту. Він також зауважив, що президент “рухається не у правильному напрямку”.
“Президента має значно більше турбувати бюджетна перспектива. Багато прогнозів свідчать, що наш бюджетний дефіцит у середньому становитиме 6% ВВП щорічно протягом наступного десятиліття, а потім зростатиме ще вище”, — попередив Собел. Це означає величезний обсяг випуску казначейських облігацій, що може суттєво підвищити процентні ставки.
Брад Сетсер, колишній чиновник Мінфіну та торговельного відомства США, нині в Раді з міжнародних відносин, зазначив: на сьогодні дефіцит рахунку поточних операцій США (близько 3-4% ВВП) достатньо великий, аби відповідати визначенню “значного та серйозного”. Однак він підкреслив, що “основна міжнародна платіжна проблема” — це складніше питання, адже портфельні інвестиції до США у 2025 році залишаються достатньо сильними для фінансування зовнішнього дефіциту в $500 мільярдів, “а долар наразі досить сильний”.
Підстави відсутні
Правові перспективи нового митного режиму також викликають сумніви. Дженніфер Гіллман, колишній провідний торговельний юрист США та суддя, яка нині працює в юридичній школі Джорджтаунського університету, зазначила: “Мені незрозуміло, чи дотримався він умов Розділу 122, і чи взагалі підстави для цього закону існують, оскільки США відмовились від золотого стандарту”.
Ніл Катьял, відомий юрист, який вів справу проти попередніх мит Трампа у Верховному суді, нагадав: адвокати самого президента у минулорічних судових документах писали, що Розділ 122 “не має очевидного застосування” у ситуації, коли занепокоєння пов’язані з торговельним дефіцитом, а не з дефіцитом платіжного балансу — концептуально різними речами.
Втім, Сетсер вважає це питання менш принциповим з практичної точки зору: він переконаний, що судові провадження навряд чи завершаться до закінчення 150-денного терміну дії мит, тому “мій прогноз — мита закінчаться раніше, ніж суди встигнуть винести рішення”.
Історичний прецедент
Востаннє президент США запроваджував мита для вирішення проблем платіжного балансу у 1971 році, коли Річард Ніксон ввів 10% мита, які протримались лише кілька місяців. Тоді США дійсно мали проблему: в їхніх резервах не вистачало золота для підтвердження вартості долара, і спекулянти починали атакувати валюту. Розділ 122 — той самий, який зараз використовує Трамп — був прийнятий саме як законодавча реакція Конгресу на дії Ніксона, щоб встановити межі для майбутніх президентів.
Нагадаємо, що Верховний суд США у пʼятницю скасував більшість імпортних мит Трампа на іноземних торговельних партнерів. Після цього американський президент оголосив, що запровадить універсальний тариф у розмірі 10% відповідно до розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року. Слідом за рішенням суду Бернд Ланге, голова торговельного комітету Європарламенту, заявив, що запропонує призупинити ратифікацію торговельної угоди Євросоюзу зі США. За його словами, необхідно спочатку отримати від Білого дому інформацію щодо торговельної політики Америки. Також Індія відклала відправлення торговельної делегації до Вашингтона через невизначеність після того, як Верховний суд США скасував мита, запроваджені Трампом.