Існує давня геополітична традиція: щойно у США виникають труднощі у відносинах з Європою, президент Трамп починає висловлювати незадоволення Зеленським: то піджак не той, то дрони не підходять, то він не прагне миру, або ж хоче миру, але не так, як це уявляє Трамп тощо
Спочатку світ почув від президента США, що Україна не бажає миру, а згодом США почали закликати, в першу чергу країни НАТО, до проведення операції в Ірані.
Безумовно, армія США здатна здолати Іран, але війна, що коштує 11 млрд доларів на тиждень, і це без початку наземної кампанії – це дуже погана новина для республіканців напередодні виборів у США.
Швидко сформувати міжнародну коаліцію не вдалося, тому розпочався тривалий період переговорів, під час яких посилення підтримки України обмінюватимуть на залучення Європи до операції в Ірані.
Я вважаю, що сторони знайдуть спільну мову, і обидві війни триватимуть. Чим швидше США та Європа досягнуть згоди щодо того, що:
- Іран діє (агресивно) в економічних інтересах РФ;
- війна в Ірані та війна України з РФ – це фактично одна війна з віссю зла,
тим швидше завершиться період нестабільності на ринках енергоресурсів та алюмінію.
Сторони мають усвідомити, що якщо цей “близькосхідний конфлікт” не буде вирішено, і не буде повернено людям свободу та нормальні ринкові відносини, то Москва продовжить використовувати його як больову точку глобальної економіки.
Першою ознакою того, що сторони мають порозуміння, стала заява президента Фінляндії Олександра Стубба: “Європа могла б підтримати Трампа в питанні Ірану, якщо він підтримає Україну“, що перевело переговори Європи з США в публічну площину.
Джерело
Про автора. Віталій Шапран, фінансовий експерт, член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.