Пушкар: Політика імперського центру може призвести до розпаду Московської федерації.

Оскільки вони взялися за дві протилежні задачі — одночасно розширити контрольовану територію та уніфікувати культурні практики населення, що перебуває під контролем

Питання: хто такі русскіє завжди було досить складним. За часів Єльцина йшлося про формування громадянської нації (росіянє). Прихильникам етнічного націоналізму (русскім) це не подобалося з чисто емоційних причин. Крім того, виникали сумніви щодо реалістичності цього процесу. Після 2000 року ситуація ще більше ускладнилася.

Спільноту формують і підтримують три групи чинників.

1. Економічні зв’язки. У випадку Московської федерації основні фінансові ресурси зосереджені в центрі. Москва конфіскує зароблене, а потім вирішує, кого слід краще забезпечувати, а кого можна ігнорувати, адже немає куди подітися. Цю модель важко назвати привабливою, як для корінних народів, так і для регіонів, де переважають русскіє в етнічному сенсі. Було б бажано отримати більше автономії та менше мікроменеджменту від призначених контролерів. Але за путіністів цього не відбудеться.

2. Культурні зв’язки. Це колишня Велика Культура, що завершилася в 1917 році, але продовжувала давати деякі цікаві результати за інерцією. Якщо ми уважно проаналізуємо етнічне походження творців Великої Культури ХІХ століття, то більшість з них виявляться німцями, малоросами, поляками, євреями тощо. А питомих московитів виявиться значно менше. Після того, як ряд колишніх республік відновили незалежність, а імперський центр почав конфліктувати з цими незалежними державами, кар’єра митця в Москві стала сприйматися як щось ганебне, кажучи просто. Отримав халтуру в Москві — втратив фан-клуб удома. Краще не повертатися.

Культури корінних народів піддаються додатковому асиміляційному тиску. А в якості альтернативи пропонується спрощена версія росіянського. Чи дійсно це подобається русскім, чи вони це змушені терпіти і не сприймають як своє, питання залишається складним.

3. Бюрократична інкорпорація. Населення окупованих територій пропонується вважати також русскімі, хоча і другого сорту. Відбувається примусова роздача паспортів, які на сьогодні не надають особливих переваг. А на чоловіків накладається обов’язок служити в московському війську. Кого першим відправлять на м’ясо? Мобілізованих з окупованих територій.

Долучення до економіки федерації для них означає швидке пограбування. Українці, у яких окупанти вкрали унітази та пральні машини у 2022 році, купили нові. Звісно, якщо залишилися фізично живими. Тим, хто залишився на окупованих територіях, напевно важче заробляти на життя. Їх витискають, спонукаючи переїхати на Схід. Туди, звідки місцеві давно намагаються втекти. Ближнє Підмосков’я не пропонують.

Отже, Московську федерацію може неконтрольовано розірвати суперечлива політика імперського центру. 

Війна є важливим, але не єдиним чинником, що наближає дисфункціональність режиму. Контрольована децентралізація, ліквідація федеральних округів, встановлених всупереч конституції РФ, та проведення конкурентних виборів можуть виявитися ефективним рішенням. Але за збереження влади Путіна і путіністів цього не відбудеться…

Джерело

Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.