Санкції щодо Російської Федерації – наукове видавництво Springer Nature продовжує випускати матеріали, що містять російську пропаганду.

Автор Олексій Пластун Доктор економічних наук Автор Валерія Котельникова Математикиня, дослідниця теорії ймовірностей, IMU Breakout Graduate Fellow

Springer Nature — один з найбільших та найвпливовіших наукових видавців у світі, що має тисячі співробітників у більш ніж 50 країнах, з головними офісами в Берліні та Лондоні. Щороку видавництво публікує понад 13 тисяч книг і близько 3 тисяч наукових журналів. Серед останніх, наприклад, Nature та Scientific American, де свого часу публікувалися Альберт Ейнштейн і ще 150 нобелівських лауреатів. Публікації, видані Springer Nature, зазвичай вважаються еталонними та авторитетними у науковій спільноті.

Після початку повномасштабного вторгнення Springer Nature засудило агресію Росії та заявило про підтримку України. Видавництво також оголосило про припинення нових продажів своїх продуктів і послуг дослідницьким установам у Росії та Білорусі, а також надало українським науковцям безкоштовний доступ до своїх ресурсів у рамках міжнародної ініціативи Research4Life.

На перший погляд — це послідовна та принципова позиція. Проте між заявами компанії Springer Nature та її фактичними діями існує суттєвий розрив — як свідчать зібрані нами дані, це видавництво досі видає близько 200 російських журналів.

Як це можливо — і які наслідки це має не лише для України, а й для світової наукової спільноти?

Схема обходу санкцій

Російські наукові журнали потрапляють до видавництва Springer Nature не безпосередньо, а через посередника — компанію Pleiades, яка позиціонує себе як американська, але насправді більшість її контенту має російське походження: з 177 журналів Pleiades лише дев’ять не пов’язані з російськими науковими установами.

Про те, що це не випадковий збіг, свідчить інтерв’ю керівника Pleiades Алєксандра Шусторовича, опубліковане на сайті РАН ще на початку повномасштабної війни: «Наши научные продукты, воспринимаемые как американские, сохранены с пониманием, что они представляют именно российскую научную среду… Мы создали очень важный прецедент и добились того, что практику поддержали все крупнейшие мировые издатели, причем это было сделано в форме общего заявления. Когда я говорю «мы», то, конечно, имею в виду и компанию Springer Nature, и других авторитетных коллег, которые нам помогали… В науке индивидуальные ученые сейчас имеют такой же доступ к западному читателю, как и раньше».

Щоб зменшити санкційні ризики, компанія Pleiades перереєструвала на себе права засновника понад 100 журналів Російської академії наук. Виплати російським авторам також здійснюються не безпосередньо: їх оформлюють як «зарплату» через окрему структуру — кіпрську фірму Gertal Holding. В результаті, нарахування роялті російським науковцям маскується під звичайні виплати зарплат. Це дозволяє уникнути суворих фільтрів протидії відмиванню коштів (AML) та комплаєнс-перевірок, що застосовуються до міжнародних комерційних платежів.

Українські вчені співпрацюють із російськими: фейк чи зрада?

Про зв’язок Gertal Holding Limited із російським бізнесом свідчать також корпоративні дані. Директор фірми — Алєксандр Петраков — є одночасно керівником російської компанії ТОВ «Мегаполіс», яка, в свою чергу, належить американській Pleiades Publishing, Inc.

Завдяки цій схемі західні видавці фактично підтримують інфраструктуру російських наукових редакцій. Так, російський академік А. Забродскій ще у червні 2023 року розповідав у інтерв’ю, що кошти, отримані російськими журналами від Pleiades / Springer, в шість разів перевищують їхнє державне фінансування.

Наслідки

Співпраця Pleiades / Springer, окрім самого факту порушення санкційного режиму, має низку негативних системних наслідків.

По-перше, під прикриттям наукових статей поширюються антиукраїнські пропагандистські наративи. Наприклад, у журналі Herald of the Russian Academy of Sciences у статті Zigzags of the Post-Imperial Syndrome так пояснюють причини війни (с. 494): «Насамперед це безвідповідальна, короткозора та відкрито провокаційна політика націоналістичної, орієнтованої на євроінтеграцію української політичної еліти, яка протягом останніх 17 років за підтримки екстремістських угруповань та західних країн, що постачали їй зброю, проводила відверто антиросійський курс, вибудовуючи на його основі нову українську ідентичність і державність».

І, звісно, «Бандера», «нацисти», «дискримінація російської мови» та всі інші штампи російської пропаганди, які ви очікуєте знайти на російському телебаченні, але не в академічній статті, також опублікованій поважним міжнародним видавцем (с. 495): «Глорифікація Бандери, дискримінація російської мови та заклики до розправи над ненависними москалями стали нормою суспільної свідомості та поведінки, яку підтримувала українська влада, формуючи уявлення про Україну як про неонацистську державу. Це використав Кремль як виправдання для подальшої військової спецоперації».

Публікація статей, що містять мову ворожнечі та воєнну пропаганду, свідчить про повний крах процесу рецензування (peer review) у впливовому міжнародному видавництві. Жоден авторитетний редактор не пропустив би такого тексту. Схоже, що Springer не має редакційного контролю над контентом Pleiades, фактично продаючи свою печатку легітимності російським пропагандистам.

По-друге, легітимізується анексія українських територій Росією. На основі даних Scopus ми виявили майже 400 випадків, коли Springer класифікував українські території, університети чи наукові установи, на які претендує країна-агресор, як російські.

Наприклад, на офіційному сайті Springer Херсон позначений як російське місто, незважаючи на те, що він перебуває під контролем України.

Скріншот

Схожі випадки стосуються й Криму та Донбасу — наприклад, у матеріалах видавця Сімферополь фігурує як територія Росії.

Скріншот

Стандартне пояснення й позиція Springer Nature щодо цього: «Springer Nature дотримується нейтралітету щодо юрисдикційних претензій в опублікованих картах та інституційних афіліаціях».

По-третє, порушуються академічні стандарти. Як свідчать наші дослідження, російські журнали часто фальсифікують склади своїх редакційних колегій. Близько 70% іноземних членів редколегій у таких журналах або не знали про своє «призначення», або фактично не брали участі в їхній роботі. Це свідчить про формальний характер редколегій і підриває довіру до процесу рецензування.

Таку системну фальсифікацію ми виявили й у журналах, які видають Springer / Pleiades, зокрема в Solid Fuel Chemistry, Russian Journal of Plant Physiology, Geotectonics, Steel in Translation, Russian Journal of Coordination Chemistry, Lobachevskii Journal of Mathematics, Physics of Metals and Metallography, Inorganic Materials: Applied Research та десятках інших.

Фейкові редактори, «мертві душі» та шахрайство: що не так із «вєлікою» російською наукою

По-четверте, фіксуються випадки порушення видавництвом Pleiades Publishing прав інтелектуальної власності та «викрадення» журналів. Яскравим прикладом є п’ять журналів, що належать Фізико-технічному інституту імені А.Йоффе: Optics and Spectroscopy, Physics of the Solid State, Semiconductors, Technical Physics та Technical Physics Letters.

У липні 2022 року ФТІ імені А.Йоффе офіційно та в односторонньому порядку розірвав усі ліцензійні угоди з Pleiades, юридично відкликавши право видавця використовувати торговельні марки та контент інституту. Однак замість того, щоб припинити діяльність цих видань, Pleiades Publishing продовжило випускати версії зазначених журналів, зберігши історичні назви та ISSN, але вже без участі їхніх законних редакцій. Тобто фактично створило «клонів». Щоб приховати цей факт, і Springer Nature, і Pleiades видалили списки редакційних колегій зі своїх вебсайтів, замінивши їх розпливчастим застереженням про те, що «інформація про редакційну колегію — на стадії розроблення».

Скріншот

Нелегітимність цієї схеми підтвердив Міжнародний центр ISSN при ЮНЕСКО, який визнав ФТІ імені А.Йоффе єдиним законним видавцем журналів із цими назвами. Крім того, у січні 2026 року навіть російський суд з інтелектуальних прав постановив, що видавець Pleiades незаконно використовував ці торговельні марки, та зобов’язав його відшкодувати понад 460 мільйонів рублів збитків.

Отже, контент, який зараз продає Springer Nature під назвами цих журналів, фактично є фальсифікатом.

По-п’яте, приховується інформація про співпрацю з підсанкційними особами. З англомовних версій журналів на сайті Springer «зникають» імена їхніх справжніх керівників, якщо вони перебувають під санкціями. Або їхній статус занижується — наприклад, головних редакторів позначають як звичайних членів редколегії.

Показовий приклад — журнал Doklady Physics (переклад видання «Доклады Российской академии наук. Физика, технические науки»). На сайті Springer замість складу редакційної колегії міститься вже традиційне повідомлення: «інформація — на стадії розроблення». Враховуючи, що цей журнал видавництво розповсюджує десятиліттями, таке твердження є вкрай підозрілим і юридично неспроможним. Водночас у російській версії журналу головним редактором зазначено директора Інституту загальної фізики імені А.Прохорова РАН Сєрґєя Ґарнова, який перебуває під санкціями США.

Партнерство Springer із Pleiades призводить до опосередкованої співпраці цього авторитетного видавництва з підсанкційними організаціями. Наприклад, Springer видає Bulletin of the Lebedev Physics Institute — перекладену версію видання «Краткие сообщения по физике». Цей журнал належ