9° C Похмурі хмари

Середні заробітні плати в міністерствах та інших державних установах в три рази перевищують середній показник по Україні, проте цього їм недостатньо.

Середні заробітні плати в міністерствах та інших державних установах в три рази перевищують середній показник по Україні, проте цього їм недостатньо. 1 Середня заробітна плата в міністерствах та відомствах у грудні перевищила 81 тис. грн.

За результатами минулого року, у порівнянні з 2024 роком, кількість працівників державних установ зменшилась на 5,1 тис. осіб (на 3%) — з 169,8 тис. до 164,7 тис. працівників. Водночас середня заробітна плата в апаратах центральних органів влади (міністерствах та відомствах (службах, агентствах, інспекціях)) за рік зросла з 54,4 тис. грн до 59,7 тис. грн (приблизно 9,7% у середньорічному вимірі). Проте наприкінці року зростання зарплат сповільнилося, як зазначається у повідомленні Мінфіну.

Відзначається, що скорочення відбулося в усіх основних сегментах державної служби, зокрема в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

Як підкреслили в Мінфіні, в останні місяці 2025 року динаміка заробітної плати була помірною.

“Так, середня заробітна плата в апаратах центральних органів державної влади у грудні 2025 року становила 81,63 тис. грн, що лише на 2,3% більше ніж у грудні 2024 року (79,8 тис. грн)“, – йдеться у повідомленні.

Для порівняння, середня зарплата по Україні в грудні, згідно з даними Пенсійного фонду, становила приблизно 24,29 тис. грн. Тобто в 3,3 рази менше ніж в апаратах центральної влади.

І хоча за рік середня зарплата по країні зросла на 18% до 20,65 тис. грн (а не на 9,7%), різниця між зарплатами звичайних українців та працівників апарату центральної влади залишається значною – 2,9 рази.

Численні дослідження підтверджують, що підвищення фіскального відсотка понад приблизно 30%, особливо в країнах із слабкими інституціями, призводить до уповільнення економічного зростання. В Україні він останніми довоєнними роками коливався на рівні 41–43%, тоді як з урахуванням нашої демографії (і, відповідно, необхідності фінансувати державні пенсії) його слід було б знизити до 35% із подальшим скороченням до 30% у рамках пенсійної реформи.Про це пише Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, член Несторівської групи, в статті “Важкий вибір між кредитами МВФ і колапсом мікробізнесу. Що обрати Україні”.