Шапран розглядає геоекономічний аспект конфлікту в Ірані.

Досить несподіване початок війни в Ірані насправді стало серйозним ударом для геоекономіки всього євразійського регіону

Не варто розглядати війну в Ірані як щось обмежене. Послідовні атаки США та їхніх регіональних партнерів у Сирії, Венесуелі, на Кубі, а тепер і в Ірані, звужують коло навколо основного джерела тероризму у світі – РФ. Адміністрація Трампа, здається, вирішила остаточно вирішити питання, які залишились у РФ у спадок від СРСР з 60-х років XX століття.

Отже, ми маємо справу з масштабним історичним трендом, який викликав серйозний страх у Кремлі. Проте, ситуація з Іраном є складнішою.

1. Скоріш за все, найближчими тижнями ми зіткнемося з очевидними проблемами на ринку нафти. Війни на Близькому Сході завжди призводять до зростання цін на нафту, а великі конфлікти викликають значне підвищення цін. ОПЕК+ вже відреагувала на війну в Ірані збільшенням квот, зокрема на квітень.

2. Для росіян буде вигідніше переконати індійців та китайців купувати саме їхню нафту, оскільки дії Ірану явно спрямовані на створення дефіциту нафти в регіоні. Таким чином, вплив санкцій і цінові успіхи в плані зростання дисконтів на російську нафту у березні можуть відійти на другий план, і РФ має шанси знову збільшити доходи від нафтогазового сектору.

Чим довше триватиме війна в Ірані, тим вищою буде ймовірність для РФ отримати свою частку нафтового пирога.

Читайте також: Режим аятол пішов ва-банк. Іран б’є по грошах Трампа

3. Якщо війна затягнеться, то може суттєво зрости попит на зброю в регіоні. Це може негативно вплинути як на РФ, так і на Україну, оскільки нам буде важко конкурувати фінансово з арабськими шейхами, які прагнуть захиститися від іранських загроз. Проте цей сплеск активності, ймовірно, не буде тривалим. Також існує ймовірність, що найближчим часом всі постачання озброєнь з Ірану до РФ будуть призупинені, навіть за чинними контрактами.

З позитивних новин:

1. Вічної війни між представниками різних релігій не відбулося. Іранці атакують ОАЕ, Саудівську Аравію, Бахрейн, Катар тощо.

Війна продемонструвала, що насправді у світі вже немає жодних ісламських терористів, російських фашистів, оманських заколотників тощо. Є просто країни, в яких владу захопили збоченці, які систематично пригнічують народ своєї країни і не дають йому жити в достатку і спокійно.

Щоб не втратити владу, ці збоченці розробляють ядерну зброю, залякують сусідів, а коли ймовірність втрати влади через протести зростає – вони розв’язують війни з більш заможними сусідами, оскільки так легше контролювати свій народ. Я ще можу зрозуміти логіку атак на військові бази США та на Ізраїль, але до чого тут основний торговельний партнер РФ – ОАЕ, чи ісламська Саудівська Аравія? Атаки на ці країни з боку Ірану дуже нагадують той жорстокий тероризм, який світові вже 4 роки демонструє РФ. Отже, можна вважати, що Світова війна вже розпочалася, і Україна не є єдиною країною на боці борців з Віссю зла.

2. Атаки Ірану на ОАЕ, СА та інших сусідів виглядають вкрай необдуманим кроком, оскільки вони підвищують ймовірність наземної операції США і союзників в Ірані. Великі протестні настрої в цій країні та економічні проблеми на ринку продовольства роблять наземну операцію в регіоні за участю арабських військових дуже ймовірною та результативною.

Придушення ісламського режиму в Ірані кардинально змінить геоекономічну карту регіону. У світі лише дві країни мають рекордні запаси природного газу: РФ (48 трлн кубів) та Іран (34 трлн кубів). Але, на відміну від РФ, газ в Ірані знаходиться в регіонах з м’якими кліматичними умовами.

Зміна режиму і розконсервація цих запасів протягом 3-5 років просто знищить ідею повернення РФ на європейський газовий ринок хоч колись, навіть за умови зняття санкцій.

Такі перспективи не можуть не лякати Кремль. Тому вони будуть дуже старатися не допустити зміни режиму в Ірані та проведення наземної операції.

3. Після зміни режиму в Ірані КНР, ймовірно, втратить можливість купувати дешеву нафту, але все ще буде купувати іранську нафту через необхідність диверсифікації постачань до країни. Якщо КНР не зможе знайти спільну мову з новим урядом Ірану, то залежність країни від російської нафти може зрости.

Джерело

Про автора. Віталій Шапран, фінансовий експерт, член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.