Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
За політичну підтримку з боку Китаю, технології подвійного призначення, закупівлю російських енергоносіїв та економічне прикриття після введення санкцій Москва поступово розплачується статусом молодшого партнера
На вимогу Китаю Газпром змушений вести переговори про умови, за яких Китай бажає отримувати газ за проєктом “Сила Сибіру 2” майже за внутрішньоросійськими тарифами.
Йдеться приблизно про 50 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння, навіть нинішня прогнозована ціна російського газу для Китаю становить близько 224–236 доларів за тисячу кубометрів.
Якщо врахувати потужність “Сили Сибіру 2” у 50 мільярдів кубометрів на рік, то різниця між 230 доларами та 50 доларами становить приблизно 180 доларів на кожній тисячі кубометрів.
Схожі публікації
А це майже 9 мільярдів доларів потенційно недоотриманого доходу щорічно.
І це на фоні бюджетної кризи в Москві.
Це лише один контракт. А тепер треба врахувати знижки на нафту, втрату європейського ринку, витрати на війну, санкції, логістику, субсидування промисловості та деградацію технологічного сектора.
Читайте також: Китай — Росія: не “дружба без обмежень”, а звичайні колоніальні відносини
У стратегічній перспективі така модель не лише послаблює Росію, а й створює тривалу залежність, яка поступово перетворює країну на сировинний додаток Китаю.
Пекін мислить категоріями десятиліть. Китайські еліти добре пам’ятають історію територій, які у ХІХ столітті відійшли Російській імперії після так званих “нерівноправних договорів”. У китайському інформаційному та академічному середовищі ця тема періодично піднімається. Особливо стосовно зовнішньої Маньчжурії та територій навколо Владивостока.
Офіційно Китай не висуває територіальних претензій до Росії. Поки що. Але водночас Пекін послідовно посилює економічний, демографічний та інфраструктурний вплив у прикордонних регіонах.
Історія свідчить, що великі держави рідко забувають території, які вважають “втраченими”. Особливо коли сусід слабшає економічно, виснажується війною та дедалі більше залежить від зовнішньої підтримки.
За все треба платити. Сподіваюсь побачити це за життя ще нашого покоління.
Джерело
Про автора. Віктор Таран, український політтехнолог, публіцист, громадський діяч, офіцер ЗСУ
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.