Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном зайшла у безвихідь: повномасштабних бойових дій не спостерігається, але й мирного врегулювання не відбувається. Конфлікт вже впливає на політику США, економіку та світові енергетичні ринки, а також викликає занепокоєння в інших країнах
Про це повідомив директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик у проєкті “СвітОгляд” з Євгеном Магдою на Slawa.TV та Еспресо.
“Вважаю, що умовного дедлайну в США для примирення з Іраном не існує, але війна для Трампа та американців затягнулася. З одного боку, слід усвідомити, що Трамп давно прагне завершити цю ситуацію, згорнути її, поставити крапку та знову оголосити про перемогу, адже він уже неодноразово стверджував, що “ми вже виграли”.
Проте триває період ані війни, ані миру. Час від часу відбуваються обміни ударами, як це було в останні дні між Іраном та американцями. Але відкритих, системних, масштабних військових дій немає”, – зазначив Дубовик.
За словами директора Центру міжнародних досліджень, наразі між США та Іраном відсутній потужний дипломатичний процес. Формально мирний процес, здається, триває, але без тієї інтенсивності, яка спостерігалася ще кілька тижнів тому, коли медіаторами виступали пакистанці, а згодом долучалися й інші країни. І зараз також є спроби окремих держав стати посередниками – зокрема Туреччина.
“Трамп хотів би швидко укласти якусь угоду з огляду на внутрішньополітичні чинники, адже наближаються проміжні вибори в листопаді. Війна є непопулярною в країні, а також негативно впливає на економічні інтереси США, зокрема через зростання цін на паливо, що є дуже чутливим для американців.
Водночас він усвідомлює, що не може підписати будь-яку угоду, адже це може викликати критику через обсяги ресурсів, які вже були вкладені у війну. Іранці також прагнуть завершити війну, але на вигідних для себе умовах, щоб уникнути визнання поразки”, – підкреслив Дубовик.
Експерт також додав, що Трамп опинився у своєрідному глухому куті, з якого не зовсім розуміє, як вибратися. Тому про чіткий дедлайн говорити складно, хоча в США й хотіли б швидшого завершення.
“Щодо Китаю, то він передусім стурбований ситуацією в Ормузькій протоці, адже від неї залежить транзит товарів через регіон. Пекін також хвилює питання постачання іранської нафти, яка раніше надходила до Китаю.
Загалом у Пекіні не бажають швидкої поразки Ірану. Хоча відносини між Китаєм і Тегераном не такі тісні, як із Москвою, Китай не зацікавлений у поразці жодної з цих країн.
Тому, коли в Китаї бачать, що США витрачають ресурси, зброю й людський потенціал, це сприймається радше позитивно. Водночас там усвідомлюють, що за певних обставин США могли б виграти, що зробило б їх ще сильнішими. Але наразі, на думку Пекіна, Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів, адже недостатньо мати лише велику кількість бомб і ракет, щоб виграти війну”, – підсумував Дубовик.
- Президент США Дональд Трамп заперечив, що коли-небудь обіцяв не втягувати Сполучені Штати у закордонні війни.
Напруженість між США та Іраном
Нагадаємо, США розпочали широкомасштабні бомбардування Ірану 28 лютого 2026 року. Це була спільна масштабна повітряна військова операція зі Сполучених Штатів та Ізраїлю, спрямована на знищення ракетної, військової та ядерної інфраструктури, під час якої ліквідували верховного лідера країни аятолу Алі Хаменеї.
У відповідь Іран пригрозив наслідками для США та їхніх союзників у регіоні. Після американських ударів конфлікт на Близькому Сході різко загострився, а в Конгресі США розпочалися дискусії щодо повноважень президента на застосування військової сили без окремого схвалення законодавців.
Були деякі спроби між країнами провести успішні переговори. Згодом Іран заявив, що мирних переговорів зі США не буде, доки не будуть виконані його вимоги щодо припинення операцій Ізраїлю в Лівані та Газі.
Президент США у свою чергу зазначив, що Іран не інформував його про припинення переговорів, попри повідомлення про нібито призупинення діалогу.
4 червня Палата представників США ухвалила резолюцію про обмеження воєнних повноважень президента Дональда Трампа щодо Ірану.