В Україні отримують велику кількість посилок вартістю до €150, що викликає інтерес до питання їх оподаткування. Ритейлери звертають увагу на цю ситуацію через можливі зміни в податковій політиці.

Міжнародні відправлення до 150 євро, які не підлягають оподаткуванню, є одним із шляхів оптимізації податкового навантаження, а деякі фізичні особи отримують сотні посилок щороку

Про це повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU) в коментарі Еспресо.

“Оподаткування міжнародних посилок у чинній моделі, на нашу думку, є виправданим кроком, оскільки йдеться не про введення нового податкового тягаря, а про усунення системної податкової нерівності, яка тривалий час діяла на користь транскордонних платформ і створювала конкурентні переваги для імпорту в порівнянні з українськими виробниками, легальними імпортерами та офіційним ритейлом”, – зазначають в асоціації.

Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №15112, що стосується оподаткування міжнародних відправлень ПДВ незалежно від їх вартості (на сьогодні посилки до 150 євро не підлягають оподаткуванню). При цьому для некомерційних відправлень між приватними особами пропонується встановити пільгу у 45 євро.

“З точки зору ринку, основна проблема полягає в тому, що значна частина товарів сьогодні надходить в Україну через механізм дрібних міжнародних відправлень у режимі, який фактично не передбачає повноцінного оподаткування, тоді як український бізнес функціонує в значно більш регульованому середовищі. У результаті виникає перекіс конкуренції, коли ціна імпортованого товару часто є нижчою не лише завдяки ефективності виробництва, а й через різницю в податковому та регуляторному навантаженні, – пояснюють у RAU. – Саме тому такі зміни є важливими не лише з фіскальної точки зору, а також для підтримки українського виробництва та розвитку внутрішнього ринку. Вирівнювання правил дозволяє усунути штучну перевагу ultra-low-cost сегмента, де ціна часто формується за рахунок спрощених режимів, а не реальної ефективності. Це також сприяє формуванню більш якісного конкурентного середовища, де українські компанії отримують можливість розвиватися на рівних умовах”.

Зокрема, за даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) за 9 місяців 2024 року, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових відправлень 81 фізична особа отримала 18 765 посилок до 150 євро. Тобто одна особа в середньому отримала 232 посилки за 9 місяців.

“Це не дає підстав автоматично стверджувати, що весь цей обсяг був перепроданий, але точно свідчить про масове використання механізму дрібних відправлень не лише для класичного особистого споживання, – зазначають у RAU. – Додатково слід враховувати і загальну динаміку ринку. За даними НКЕК, за 9 місяців 2025 року обсяг міжнародних відправлень зріс на 25,2 млн одиниць, або на 126% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Це свідчить про те, що сегмент швидко масштабується, а отже питання його прозорого оподаткування та відмежування реального B2C-споживання від прихованої комерції стає ще більш актуальним”.

Згідно з дослідженням ІСЕТ, проведеним у березні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень (на суму 92,9 млрд грн) не підлягали оподаткуванню, а загальні втрати державного бюджету сягнули 18,6 млрд грн.

“Загалом, за оцінками, наведеними у дослідженні, за період повномасштабної війни бюджет недоотримав близько 43,4 млрд грн потенційних податкових надходжень у цьому сегменті, що фактично означає перерозподіл цих коштів на користь іноземних (передусім китайських) виробників та платформ”, – підкреслюють в асоціації. – У сукупності ці фактори свідчать про те, що чинна модель використовується не лише для задоволення споживчих потреб, а й як інструмент системної оптимізації оподаткування та фактичного ведення комерційної діяльності поза прозорими правилами ринку. Саме тому позиція Асоціації полягає в тому, що такі зміни до Податкового кодексу є виправданими, якщо вони впроваджуються у збалансований спосіб”.

Водночас в асоціації зазначають, що окремі положення законопроєкту дійсно викликають дискусії в бізнес-середовищі, тож потребують доопрацювання до другого читання. Зокрема, важливо, щоб нарахування податку відбувалося на етапі купівлі, без створення додаткового адміністративного навантаження для громадян. Також має бути перехідний період та зрозумілі правила для міжнародних платформ із збереженням винятків для справді некомерційних відправлень.

• 30 березня Кабінет Міністрів України замість “одного великого податкового законопроєкту” схвалив три окремі. Це законопроєкт про зміну підходів до оподаткування цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок, а також продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану.