Тимчасова заборона на експорт металобрухту з України не призвела до нестачі сировини для польських металургійних підприємств, а заяви про «негативні наслідки» є маніпулятивними.
Читайте також: Експорт українського брухту досяг рекордних показників у 2025 році: опубліковано дані
Як зазначається, навіть без українського брухту польський ринок залишається перенасиченим. У 2024-2025 роках у Польщі було заготовлено 6,5–6,8 млн тонн брухту, при внутрішньому споживанні 4,4-4,5 млн тонн. Це означає, що навіть без імпорту з України пропозиція значно перевищує попит. При цьому частка українського брухту в структурі польського ринку не перевищувала 5%, тому не могла суттєво вплинути на баланс.
Крім того, споживання брухту в Польщі зменшується разом із падінням виробництва сталі: з 10,8 млн тонн у 2018 році до приблизно 7,2 млн тонн у 2025-му. У разі необхідності польські металурги також можуть безмитно купувати сировину в Німеччині та Чехії, які мають значні експортні надлишки.
Важливо зазначити: більшість українського брухту, що формально імпортувався до Польщі, насправді не споживалася місцевими заводами, а реекспортувалася до Туреччини, зазначає GMC Center. Таким чином, Польща протягом останніх років виконувала роль транзитного хабу, що дозволяв трейдерам обходити українське експортне мито 180 євро/тонна. Саме ця схема стала неможливою після введення нульової квоти.
У GMK Center підкреслюють: реальних втрат зазнали лише так звані “портові трейдери”, які спеціалізувалися на транзиті українського брухту. Сама ж польська металургія не зазнала шкоди, а ринок повертається від транзитної моделі до прямого експорту власного ресурсу.
“Очевидно, що емоційні звинувачення на адресу офіційного Києва не підтверджуються фактами. Факти свідчать про протилежне. Так само, як і в ситуації із забороною Польщею імпорту агропродукції з України: тоді польські спікери заявляли про збитки, яких це завдає місцевим фермерам. Однак моніторинг Єврокомісії не виявив таких збитків. Тому можна припустити як політичну мотивацію подібних заяв з боку поляків, що не мають нічого спільного з ринковою реальністю, так і інтереси трейдерів, які нарощують експорт брухту з Польщі до Туреччини та інших не європейських країн, поки ЄС сам не обмежив експорт брухту чорних металів”, – резюмує видання.