Вірменія відмовилася від співпраці з Росатому, тоді як США планують інвестувати 9 мільярдів доларів у ядерну енергетику.

Угода передбачає заміну радянської АЕС Мецамор на американські малі модульні реактори та посилення оборонної співпраці між державами.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс у понеділок підписав угоду з Вірменією про співпрацю в сфері цивільної ядерної енергетики, що передбачає можливі інвестиції до $9 млрд. Ця угода має на меті допомогти південнокавказькій країні зменшити тривалу залежність від Росії в енергетичному секторі, повідомляє Bloomberg.

Документ, відомий як угода розділу 123, встановлює правову основу для американських компаній щодо експорту ядерних технологій, пального та послуг до Вірменії. Він відкриває можливості для американських фірм конкурувати за контракт на заміну радянської атомної електростанції Мецамор, яка наразі забезпечує близько 40% електроенергії країни, на малі модульні реактори (small modular reactors).

«Це створить можливості для американських та вірменських компаній укладати угоди щодо цивільних ядерних проектів. Це означає до $5 млрд у початковому американському експорті, а також додаткові $4 млрд у довгостроковій підтримці через контракти на паливо та технічне обслуговування», — зазначив Венс на брифінгу в Єревані. Американський віцепрезидент підкреслив, що це класичний випадок виграшу для обох сторін, що означає зміцнення енергетичної безпеки як для США, так і для Вірменії, а також створення значної кількості нових робочих місць.

Російське енергетичне ярмо

З моменту здобуття незалежності Вірменія покладалася на Москву як у питаннях енергетики, так і безпеки. АЕС Мецамор експлуатується російською державною корпорацією «Росатом», а ядерне паливо для станції імпортується з Росії. Напередодні візиту Венса представники «Росатому» зустрілися з вірменськими лідерами в Москві, пропонуючи те, що вони охарактеризували як «всебічну співпрацю» щодо нових ядерних потужностей.

Проте уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна все частіше сигналізує про намір перейти до західних реакторних технологій, посилаючись на безпеку, диверсифікацію та енергетичний суверенітет. Офіційні особи охарактеризували цей крок як стратегічне рішення, а не лише комерційне.

Виступаючи поруч із Венсом, Пашинян зазначив, що угода відкриє «нову главу» в енергетичних відносинах між США та Вірменією і допоможе диверсифікувати енергетичний баланс Вірменії шляхом впровадження того, що він назвав «безпечними та інноваційними» технологіями.

Сфера впливу — Південний Кавказ

Ядерна угода є частиною ширших зусиль США закріпитися на Південному Кавказі — регіоні, що знаходиться між Росією, Туреччиною та Іраном, — на фоні зміни регіональних альянсів. Вашингтон та Єреван також посилюють оборонну співпрацю: Вірменія отримала постачання американських дронів на суму $11 млн, повідомив Пашинян.

У вівторок Венс має вирушити до Баку, де американські та азербайджанські чиновники, як очікується, обговорять питання оборонної та енергетичної співпраці.

Візит відбувається через кілька місяців після того, як президент Дональд Трамп виступив посередником у підписанні проєкту мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном. Згідно з рамковою угодою, запропонований транзитний коридор через Вірменію отримав назву «Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання» (Trump Route for International Peace and Prosperity, або TRIPP).

Після десятиліть вірності Москві для Єревана вона стала чужою. Країна, що тривалий час покладалася на Росію в питаннях безпеки, поступово обирає Європу. Чому цей поворот відбувається без гучних заяв і чим може завершитися гра на межі між страхом і свободою, пояснює заступник директора Центру близькосхідних досліджень AMES Сергій Данілов у статті “Розлучення без скандалу: як Вірменія тихо виходить з орбіти Кремля”.