У компанії Метінвест зазначили про суттєві загрози для українського експорту внаслідок впровадження вуглецевого податку в Європейському Союзі.

Введення в Європейському Союзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових норм декарбонізації створює суттєві ризики для української промисловості та експорту в цілому. Про це повідомив керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії «Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція», організованої виданням NV у Києві.

У заході взяли участь представники урядових структур, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.

За словами Водовіза, ринок Європейського Союзу є одним із основних для українських металургів, але водночас він залишається надзвичайно конкурентним і суворо регульованим. У рамках євроінтеграції Україні необхідно імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні труднощі.

«Ми б хотіли, щоб цей процес проходив за моделлю, яку використовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництв», — зазначив він.

Водовіз пояснив, що в ЄС функціонує система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100–120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – наприклад, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських компаній.

Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.

Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією. «Це питання для всіх — і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі», — пояснив він.

Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших обставинах, ніж підприємства в країнах ЄС: наші заводи працюють під обстрілами, з перебоями в енергопостачанні, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.

“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС, більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, — підкреслив Водовіз.