Депутати Європейського парламенту звернулися до Європейської комісії з проханням переглянути підхід до реалізації механізму вуглецевого мита CBAM стосовно України, підкресливши, що умови повномасштабної війни вимагають окремого режиму або спеціальних винятків. Ці питання були обговорені під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), де розглядалися зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.
Доповідач з питань CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім зазначив, що існуючий механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні. «Я не можу уявити, яка ситуація може підпадати під форс-мажор, якщо військові обставини в Україні не підпадають», — підкреслив він. За словами Шагіма, Україна «очевидно не має можливостей» для проведення декарбонізації в необхідному темпі, і не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Він запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення. Представник Європейської народної партії Петер Лізе також висловив підтримку необхідності окремого підходу. «Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна дійсно є особливим випадком», — наголосив він і звернувся до Єврокомісії з питанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.
Доповідач з питань Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і висловив розчарування відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України. Представниця Європейської комісії Марія Елена Скоппіо фактично уникла відповіді на заяви євродепутатів: вона зазначила, що Україна «не є частиною нинішньої доповіді», тому Комісія не коментуватиме можливість спеціального режиму або застосування форс-мажору. Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках – зокрема, Паскаль Канфен прямо пов’язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають. «ЄС не повинен робити такий подарунок Росії», — заявив Канфен. Як відомо, Єврокомісія не передбачила винятку для України в механізмі екомита CBAM, незважаючи на те, що ми маємо на нього право за статтею «форс-мажор». У ЄК зазначили, що вплив CBAM на українську економіку буде «мінімальним». Але ці оцінки є відірваними від реальності: насправді, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік — мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і зниження переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС зменшився на 60%, труб — на 44%. Завод АрселорМіттал Кривий Ріг вже закрив два свої підприємства: без роботи залишилися більше трьох тисяч людей.