Завдяки механізму CBAM Євросоюз прагне стимулювати декарбонізацію промислового сектору та енергетики, але на практиці він вже сьогодні суттєво ускладнює експорт до ЄС, створюючи додаткові адміністративні та фінансові перешкоди.
Україна потребує спеціальних умов щодо СВАМ
Як зазначила експертка, те, що Україні не були надані жодні спеціальні умови чи послаблення, незважаючи на велику війну, є несправедливим, тому уряд має продовжувати переговори з ЄС.
Наше право на відтермінування дії СВАМ закріплене в положеннях статті 30(7) Регламенту ЄК, нагадала Олена Колесникова. Україна фактично відповідає всім критеріям, визначеним у цьому положенні, які є підставою для застосування послаблень, але вони не були надані.
Вона пояснила, що для збереження присутності на європейських ринках, підприємства ГМК змушені брати на себе додаткові ризики та витрати, пов’язані з СВАМ. Проте, на відміну від інших великих виробників сталі, українські компанії не мають можливості перерозподіляти продукцію між різними ринками в залежності від рівня вуглецевих викидів.
На думку експертки, якщо Україна не отримає спеціальні умови, які дозволять нашим експортерам отримати підтримку в реалізації інвестиційних проєктів з декарбонізації, ми на горизонті 5 років програємо виробникам з Туреччини та Китаю, які не мають війни.
“Поточне рішення ЄС щодо СВАМ для України є несправедливим і має бути переглянуте. Тому перше, що бізнес просить у держави, це продовжувати діалог з Єврокомісією про застосування до України спеціальних умов”, – підкреслила Колесникова.
Декарбонізація під час війни: брак інвестицій і ризик втрати ринку ЄС
У довгостроковій перспективі ринок ЄС є стратегічним для України та ГМК зокрема, тому декарбонізація є безальтернативною. Однак перехід на “зелені” технології вимагає значних інвестицій.
Сьогодні підприємства функціонують в умовах війни: обстріли, нестача електроенергії, брак персоналу та обігових коштів, усі ресурси спрямовуються на збереження виробництва та утримання робочих колективів.
Крім того, більшість підприємств ГМК розташовані у зонах підвищеного воєнного ризику, що фактично унеможливлює залучення довгострокового дешевого кредитного фінансування на зелені проєкти, нагадала експерт.
“Україна послідовно підтримує Європейський зелений курс та гармонізує екологічне законодавство. У цьому контексті надзвичайно важливою є проактивна позиція держави у переговорах з Єврокомісією щодо приєднання українських підприємств до загальноєвропейських механізмів фінансування декарбонізації на правах повноправного учасника”, – підсумувала експертка.
Запровадження СВАМ для України
Як відомо, у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, незважаючи на війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”.
Проте ці оцінки є відірваними від реальності, зазначає директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.