Видання The Wall Street Journal опублікувало матеріал, в якому йдеться про те, що внаслідок впровадження європейського екомита CBAM Україну чекає різке зменшення експорту сталі до ЄС. Окрім того, це мито створює серйозні загрози для української промисловості та посилює суперечності між європейською кліматичною політикою та підтримкою України під час війни. У статті зазначається, що CBAM вже стало «зростаючим джерелом напруженості» для Києва: через новий механізм українські виробники починають втрачати європейський ринок — критично важливий для металургії після початку повномасштабного вторгнення РФ. Міністр економіки України Олексій Соболев у коментарі для WSJ зазначив, що «CBAM і війна не дуже сумісні». Він підкреслив, що через додаткові витрати та невизначеність європейським покупцям стає все легше переорієнтовуватися на інших постачальників. При цьому Україна є найбільшим постачальником товарів, що підпадають під дію CBAM, до ЄС у фізичних обсягах — насамперед сталі та цементу. Видання вказало, що Єврокомісія у своїх оцінках прогнозувала незначний вплив механізму на українську економіку — лише мінус 0,01% ВВП до 2035 року. Проте українська сторона вважає ці оцінки нереалістичними: за словами Соболева, потенційні втрати можуть досягти 6,5% ВВП за десять років.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Ми не просимо особливого ставлення, ми просимо час»: СЕО Метінвесту розповів, що допоможе українському бізнесу адаптуватися до СBAM За даними Європейської сталеливарної асоціації, які наводить WSJ, у першому кварталі 2026 року експорт готової української сталевої продукції до ЄС вже зменшився на 17% у річному вимірі, а поставки довгого прокату впали майже на дві третини. Через труднощі з верифікацією, вартість CBAM для однієї тонни сталі з України може досягати 98 євро, тоді як для американської сталі — лише близько 15 євро. Ситуацію додатково ускладнює рішення ЄС з липня майже вдвічі зменшити безмитні квоти на імпорт сталі. Це призведе до ще більшого зростання витрат для українських виробників. Генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у коментарі виданню зазначив, що без адаптації механізму CBAM він стане «вбивчим» для української металургійної та феросплавної промисловості. «Ми виступаємо за поетапне та реалістичне рішення, яке відображало б умови воєнного часу та дозволило б виробникам вижити, модернізуватися й декарбонізуватися до того, як вони будуть повністю підпадати під дію CBAM», — сказав Риженков. The Wall Street Journal також звернув увагу, що Україна не просить про повне скасування CBAM — Київ підтримує політику декарбонізації та працює над власною системою торгівлі викидами. Однак українська сторона наполягає на необхідності перехідного періоду та спеціального підходу для країни, яка веде повномасштабну війну. Експерти, опитані виданням, зазначають, що ситуація України може підпадати під положення CBAM про форс-мажор через руйнування інфраструктури, проблеми з енергетикою та постійні бойові дії. Раніше депутати Європарламенту також закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування CBAM щодо України та врахувати виняткові умови воєнного часу під час ухвалення рішень щодо квот та вуглецевих платежів.