Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оновив свій прогноз щодо зростання реального ВВП України у 2026 році, знизивши його з 2,5% до 2,2%. Прогноз на 2027 рік залишився без змін — на рівні 4,0%. Цю інформацію наведено в останньому звіті ЄБРР.
«Дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру негативно вплинули на промислову діяльність і логістику, тоді як загальні проблеми з постачанням обмежили виробництво. Цей тиск зберігатиметься і у 2026 році», — йдеться в документі.
Крім того, до минулорічних труднощів цього року додалися нові виклики, зокрема пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.
«Інфляція знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року… Підвищені світові ціни на енергоносії, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, створюють додатковий тиск, збільшуючи витрати для бізнесу та домогосподарств і сприяючи відновленню інфляційного тиску», — зазначають аналітики ЄБРР.
Підтримка міжнародних партнерів і надалі залишатиметься критично важливою для України, оскільки суттєвого зменшення дефіциту державного бюджету найближчим часом не прогнозується.
«Дефіцит бюджету України без урахування грантів досяг 23,6% ВВП у 2025 році і, за прогнозами, залишиться на високому рівні — 19,3% ВВП у 2026 році. Це відображає надзвичайно великі витрати на оборону та соціальні послуги», — йдеться у звіті.
Очікується, що зовнішнє фінансування на суму понад 110 млрд євро, заплановане на 2026–2027 роки, допоможе зменшити короткострокові ризики для економіки.
Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни ЄБРР виділив Україні майже 10 млрд євро для підтримки реального сектору економіки, зміцнення енергетичної безпеки, відновлення критичної інфраструктури та забезпечення продовольчої безпеки.
Як повідомляло D.UA, у 2025–2026 роках в економіці України посилюються зовнішні дисбаланси, пов’язані з дефіцитами зовнішньої торгівлі та зростанням боргових зобов’язань. Від кризи платіжного балансу і різкої девальвації гривні країну поки що рятує постійний приплив міжнародної фінансової допомоги. Про це читайте у статті “Зовнішньоекономічна вразливість України: індикатори, ризики та шляхи виходу”.