Війна змусила Україну в короткі терміни розробити одну з найсучасніших у світі систем протиповітряного захисту від дронів. Сотні російських безпілотників, що атакують країну за одну ніч, стали каталізатором інновацій: військові та приватні компанії створили дрони-перехоплювачі, здатні знищувати ворожі апарати до того, як вони досягнуть своїх цілей. Тепер Київ планує перетворити це “бойове ноу-хау” на експортний товар. Війна на Близькому Сході відкрила несподіване вікно можливостей для цього, повідомляє Reuters.
Збройові угоди
Цього тижня президент України Володимир Зеленський здійснив візит до країн Перської затоки з метою укладення угод у сфері озброєння. Країни регіону цього місяця зазнали масованих атак іранських дронів — тих самих “шахедів”, копії яких Росія використовує проти України вже тривалий час.
Україна вже підписала рамкові угоди про співпрацю з Саудівською Аравією та Катаром; угода з Об’єднаними Арабськими Еміратами наразі перебуває на стадії підготовки. При цьому Зеленський чітко зазначив: продаж озброєння — це виключно державна справа, і бізнес не повинен вести переговори з іноземними клієнтами безпосередньо, оминаючи уряд.
“Україна ділиться експертизою, якої немає на Близькому Сході, — зазначив Зеленський в інтерв’ю Reuters. — Експертиза — це не просто дрон, це навички, стратегія, система, в якій дрон є лише одним з елементів захисту”.
Що саме Україна готова продавати
Український військово-промисловий комплекс пропонує потенційним покупцям кілька основних продуктів і послуг:
- Дрони-перехоплювачі. Відносно недорогі апарати вартістю кілька тисяч доларів кожен, призначені для знищення ворожих дронів у повітряному просторі. У січні Україна виготовила 40 тисяч таких перехоплювачів. За словами Зеленського, за належного фінансування країна здатна збільшити виробництво до двох тисяч одиниць на добу, при цьому власні потреби армії становлять лише одну тисячу. Залишок готовий до експорту.
- Морські дрони Magura. Розробка компанії UForce. Спочатку вони використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту Росії, потім їх модернізували: тепер вони можуть нести на борту дрони-перехоплювачі та знищувати повітряні цілі над водою. Українські військові вже застосовують Magura біля узбережжя Одеси для перехоплення російських дронів, що пролітають через Чорне море. Генеральний директор UForce Олег Рогинський підтвердив: “Система повністю функціонує, вона протестована”.
- Бойовий досвід і система підготовки: пілоти, фахівці з наведення радарів, тактика перехоплення, знання слабких місць іранських “шахедів”.
UForce зареєстрована у Великій Британії, але є українською військово-технологічною компанією. Рогинський запропонував конкретну схему для Затоки: станції з Magura, що несуть перехоплювачі, розмістити вздовж берегової лінії. Вони працюють на програмному забезпеченні з мінімальною кількістю обслуговуючого персоналу.
Компанії Wild Hornets і SkyFall, інші провідні українські виробники дронів-перехоплювачів, також повідомили про запити з країн Близького Сходу, однак, як і UForce, чекають офіційного дозволу Києва на переговори щодо контрактів.
Потенціал ринку
Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості, оцінює обсяг можливого українського збройового експорту в $2 млрд у 2026 році (без урахування спільного виробництва із союзниками). За оптимістичного сценарію, за його прогнозами, за п’ять років щорічний експорт зброї може досягти $10 млрд. Це дозволить створити світову галузь, здатну стати фінансовою основою для повоєнного відновлення країни.
Головний ризик
Незважаючи на великий попит, українські виробники стикаються з однією і тією ж проблемою — очікуванням державного дозволу на експорт.
Анастасія Мішкіна, виконавча директорка асоціації Tech Force in UA, що об’єднує майже 100 українських оборонних компаній, повідомила: ряд членів вже звернулися до уряду із запитом на експорт, але відповіді поки що немає. “Є ризик втратити момент, адже міжнародний ринок не чекає”, — попередила вона.
Народний депутат Галина Янченко, близька до українських виробників оборонної техніки, також розкритикувала темп роботи влади: за її словами, державна політика щодо збройового експорту досі не остаточно сформована, а виробники гостро потребують капіталу для розширення потужностей.
Оборона потребує часу
Навіть якщо контракти будуть підписані швидко, експерти попереджають: розгортання реальної системи протиповітряної оборони — це місяці роботи, а не тижні.
Тарас Тимочко, керівник програми дронів-перехоплювачів фонду “Повернись живим”, який закупив для української армії десятки тисяч перехоплювачів, перелічив, що потребує підготовки:
- навчання пілотів і операторів;
- бойовий досвід в умовах реальних атак;
- знання з безпечного спорядження боєголовок і усунення технічних несправностей;
- встановлення, налаштування і правильне позиціонування радарів для виявлення і супроводу цілей;
- координація роботи різних підрозділів.
Проте Тимочко вважає, що країни Затоки освоять систему швидше, ніж Україна, адже та була змушена вчитися на ходу, поки воювала. “Упевнений, що протягом кількох місяців деякі країни Затоки зможуть сформувати власні підрозділи перехоплювачів, а трохи пізніше — почати демонструвати результати, — зазначив він. — На жаль, у сьогоднішніх реаліях цього часу немає. Але краще навчитися пізно, ніж занадто пізно”.
Нагадаємо, що генеральний директор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що не вважає українські розробки у сфері безпілотних літальних апаратів інноваційними.