За словами Мараєва, ХХ століття демонструє, що Росія втрачає завойовані території в умовах продовольчої кризи.

Розпад такого державного утворення, як сучасна Російська Федерація, є неминучим. Проте, ключовим фактором у цьому процесі стане, перш за все, економічний аспект та нездоланні для влади труднощі з рівнем життя населення

Про це український історик, автор та ведучий YouTube-каналу “Історія без міфів” Владлен Мараєв повідомив в інтерв’ю для Радіо Свобода, яке вийшло 5 квітня 2026 року.

“На мою думку, реальних причин для краху російської імперіалістичної державності не буде, поки не відбудеться різке падіння рівня життя в цій країні. Особливо в центральних містах, таких як Москва, Санкт-Петербург, Новосибірськ”, – підкреслив він.

На підтримку цієї тези Мараєв навів приклади подій, які відбувалися в Росії наприкінці та на початку ХХ століття, коли вона втрачала захоплені території.

Читайте також: Внаслідок українських ударів РФ, ймовірно, доведеться врешті-решт зупинити видобуток нафти: прогноз військових, трейдерів та аналітиків

“1917 рік (знову ж таки, звертаємося в минуле) – Російська імперія почала розпадатися лише через величезну економічну кризу, причому в великих містах. Коли дійсно взимку 1916-1917 років у Петрограді (теперішній Санкт-Петербург), у Москві, а особливо у Петрограді – тодішній столиці – виникли серйозні проблеми з хлібом у магазинах і з опаленням. А там дуже холодні зими, звісно. І ліки… от тоді почалися революційні процеси”, – зазначив Мараєв.

Схожим, на його думку, був і механізм територіального розпаду Радянського Союзу.

“Тому що, знову ж таки, ми звертаємося до історичного досвіду: Радянський Союз навряд чи б розвалився на зламі 1980-90-х, якби не сталося обвальне падіння рівня життя. А одна з основних причин, чому це сталося, до речі, було різке зниження цін на нафту у середині 1980-х років”, – пояснив історик.

“Поки цього немає, вони будуть триматися, оскільки звикли терпіти, вони сформовані культурою підкореності, культурою рабської покори перед начальством, перед владою, перед державою. Мовляв, держава – це все, людина – це ніхто. Це гвинтик, це маленький механізм – це покірна особа, що виконує волю. “Я начальник, ти дурень”, – підсумував Мараєв.

  • За словами директора енергетичних програм у Центрі Разумкова, керівника напрямку транспортування нафти у НАК “Нафтогаз України” у 1998-2003 роках Володимира Омельченка, завдяки українським далекобійним ударам по маршрутам експорту нафти з РФ, війну, можливо, вдасться завершити до кінця 2026 року.
НафтогазРосія