Найбільший в історії нафтовий шок досяг позначки в один місяць. Ціни різко зросли, прогнози зростання економік у всьому світі переглядаються в бік зниження, а дефіцит пального охоплює азіатські країни від Таїланду до Пакистану. Проте експерти енергетичного сектору попереджають: криза лише починається, повідомляє Bloomberg.
Реальні масштаби того, що відбувається
Протягом останнього тижня журналісти Bloomberg поспілкувалися з більш ніж трьома десятками нафтогазових трейдерів, керівників компаній, брокерів, судноплавних операторів і консультантів. Всі вони повторювали одне й те саме: світ поки не усвідомив реальних масштабів ситуації.
Багато експертів проводять пряму аналогію з нафтовим шоком 1970-х років, але попереджають, що закриття Ормузької протоки загрожує ще серйознішою кризою. Дефіцит пального, що вже охопив Азію, незабаром почне поширюватися на захід. Європа ризикує зіткнутися з різким підвищенням цін на енергоносії та дефіцитом дизельного пального вже протягом найближчих тижнів.
Якщо протока залишиться закритою, світовій економіці доведеться суттєво скоротити споживання нафти і газу, але не раніше, ніж ціни зростуть до рівня, який змусить споживачів і бізнес різко зменшити витрати на авіаперельоти, автомобільні поїздки та покупки. Попит на паливо вже почав знижуватися, а ряд азіатських країн розпочали накопичення запасів і нормування споживання. Чиновники американського уряду та аналітики з Волл-стріт серйозно розглядають сценарій, за яким нафта може подорожчати до безпрецедентних $200 за барель.
Що говорять цифри
Прості розрахунки свідчать: закриття Ормузької протоки скоротило світові поставки нафти приблизно на 11 мільйонів барелів на добу, і це з урахуванням заходів, вже вжитих для компенсації втрат. Для розуміння масштабу: це більше, ніж загальне споживання нафти Великою Британією, Францією, Німеччиною, Іспанією та Італією разом узятими.
Якщо порівнювати з доконфліктним рівнем попиту, дефіцит, що утворився, становить близько 9 мільйонів барелів на добу. Це величезний розрив. Зниження попиту, особливо в Азії, частково допомагає його скоротити. Ринок також увійшов у кризу в умовах надлишку пропозиції, що пом’якшило перший удар.
“Мені очевидно: якщо ця криза триватиме довше трьох-чотирьох місяців, вона стане системною проблемою для всього світу”, — заявив Патрік Пуянне, генеральний директор TotalEnergies, на конференції CERAWeek у Х’юстоні. — “Ми не можемо допустити, щоб 20% експортованої у світі сирої нафти і 20% потужностей з виробництва ЗПГ виявилися заблоковані без будь-яких наслідків”.
Екстрені заходи
Для стабілізації ситуації були вжиті термінові заходи: масштабний викид стратегічних нафтових запасів на ринок і тимчасове зняття США санкцій з російської та іранської нафти, що перебувала в морському зберіганні. Це дозволило виграти час, проте всі ці інструменти обмежені за своїм потенціалом. Коли резерви будуть вичерпані, у президента Дональда Трампа практично не залишиться важелів для стримування зростання нафтових цін у короткостроковій перспективі, окрім як повністю відкрити протоку.
Іран пропускає через протоку окремі іноземні судна, проте їхня кількість занадто мала, щоб суттєво змінити загальну картину.
Міністр енергетики США Кріс Райт повідомив, що скоординований з Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) викид запасів може досягти трьох мільйонів барелів на добу. Аналітики Morgan Stanley оцінюють реальний обсяг більш обережно — у два мільйони барелів на добу.
Китай також має значні запаси нафти, які може задіяти для пом’якшення наслідків. Проте ці заходи не розвіяли тривогу великих країн-споживачів: Японія вже попросила МЕА розглянути питання про додатковий скоординований викид нафтових резервів.
“Набір інструментів значною мірою вичерпано”, — констатував Майк Сомерс, генеральний директор Американського нафтового інституту.
Газова криза ще гостріша
Ситуація зі скрапленим природним газом (СПГ) складається ще більш драматично. Для нафти існують альтернативні маршрути доставки, наприклад, трубопроводи Саудівської Аравії та ОАЕ, які дозволяють частково обійти Ормузьку протоку. А ось для СПГ альтернативних шляхів на світовий ринок просто не існує, а стратегічних резервів для покриття дефіциту вкрай мало.
Останні танкери з газом з Близького Сходу ось-ось прибудуть до пунктів призначення. Після цього поставки припиняться. Уже зараз частини найбільшого у світі СПГ-заводу зазнали пошкоджень від ракетних ударів; власник підприємства, компанія QatarEnergy, попередив, що на відновлення може піти до п’яти років.
Ціни на природний газ у Європі зросли на 70% від початку конфлікту. Європа виходить із зими зі спорожнілими сховищами, що ще більше посилює потребу в закупівлях СПГ влітку. Аналітики, які ще нещодавно прогнозували глобальний надлишок газу, тепер говорять про дефіцит уже в другій половині поточного року.
Криза рухається в Європу
Азіатські ринки вже повною мірою відчувають наслідки кризи:
- Пакистан закликав уболівальників дивитися крикетні матчі з дому для економії пального;
- Таїланд фіксує гостру нестачу пального;
- Австралія: сотні заправних станцій повідомляють про перебої в постачанні;
- В’єтнам – Нова Зеландія: авіакомпанії скасовують рейси через дефіцит авіаційного пального;
- Південна Корея ввела п’ятимісячну заборону на експорт сировини для виробництва нафтохімії та бензину;
- Китай, найбільший у світі імпортер нафти, обмежив експорт низки нафтопродуктів.
За оцінками консалтингової компанії FGE NexantECA, попит на нафту в Азії вже скоротився майже на два мільйони барелів на добу в поточному місяці.
Частини Африки також зіткнулися з перебоями в поставках. Тепер, за словами учасників ринку, на порозі кризи стоїть Європа. Насамперед у частині дизельного пального, яке є основою функціонування промисловості та вантажоперевезень. Аналогічна загроза нависла над Латинською Америкою: трейдери описують лавину дзвінків від покупців, які роками ігнорували їхні пропозиції, а тепер у розпачі готові укладати угоди без будь-яких переговорів.
Економічні наслідки
За даними економічного трекера Bloomberg Economics, індекс споживчих цін (CPI) у США в березні становив 3,4% у річному вираженні. Це різке зростання порівняно з 2,4% у лютому. Головним винуватцем називають подорожчання пального.
За нафти близько $110 за барель моделі Bloomberg Economics прогнозують для єврозони зростання інфляції приблизно на 1 процентний пункт і зниження ВВП приблизно на 0,6%. Якщо протока залишиться закритою і нафта підніметься до $170 за барель, цей удар по інфляції і зростанню економіки приблизно подвоїться. Стагфляційний шок буде здатний змінити курс грошово-кредитної політики центральних банків і вплинути навіть на підсумки проміжних виборів у США.
“Коли починаєш говорити про те, яка ціна все це зупинить, ми йдемо в сферу незвіданого”, — визнав Грег Шаренов, який керує портфельними інвестиціями в сировинні товари в PIMCO з обсягом активів майже $20 мільярдів. — “Якщо ринку доведеться до цього адаптуватися, біль буде жорстоким”.
Це не тільки про паливо
Криза виходить далеко за рамки енергетики. Нафта — це сировина для виробництва пластику, який використовується буквально в усьому: від пакування продуктів харчування до одягу з поліестеру. Виробники вже попереджають: затяжний конфлікт неминуче призведе до помітного зростання цін на споживчі товари.
Фермери та уряди поспішають поповнити запаси критично важливих добрив до початку весняної посівної кампанії, оскільки їхнє виробництво також залежить від цін на енергоносії.
Експерти дедалі наполегливіше проводять паралелі з арабським нафтовим ембарго 1970-х, що призвело не тільки до різкого падіння споживання нафти, а й до кардинальної перебудови глобальної енергетичної системи.
“Якщо ви замислитеся про масштаби нинішнього шоку, то втрата від 5 до 10 мільйонів барелів на добу попиту матиме такий самий вплив, як у сімдесяті”, — попередив Джефф Каррі, директор зі стратегії в галузі енергетики компанії Carlyle Group. — “Головний сигнал: енергетичний перехід буде нав’язаний нам у дуже болючий спосіб, і станеться це дуже швидко”.
Учасники ринку поки що утримують надію на те, що Трамп припинить конфлікт до того, як економічні втрати досягнуть критичних значень. Президент США вже неодноразово обрушував ціни серією постів у соцмережах з натяками на швидке завершення війни. Це не дозволяє трейдерам впевнено ставити на подальше зростання нафтових цін.
Однак, за словами аналітика BNP Paribas Альдо Шпаньєра, поки Ормузьку протоку закрито, ні нафтовий, ні газовий ринок не прийдуть у рівновагу. “Для того, щоб збалансувати ринки за затяжного закриття протоки, знадобиться значно масштабніше знищення попиту, ніж зараз, а це означає значно вищі ціни”, — резюмує він.
Раніше єменські хусити офіційно вступили у війну проти Ізраїлю та США, заявивши, що продовжать операції доти, доки США та Ізраїль не припинять удари по Ісламській Республіці та пов’язаним із нею збройним формуванням.
Нагадаємо, вранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угруповання “Хезболла” в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет і вдарив по американській базі в Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на постачання зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, у рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході “подвоює значення” нафтопроводу “Дружба” та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде “однією операцією за одну ніч”, а Сполученим Штатам слід очікувати великих втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.
Водночас Пентагон і принаймні один уряд із країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збив