Замість дорогого газу. Як верба може врятувати громади від холоду взимку

Котельні в регіонах можуть використовувати вербу (фото: kte.kmda.gov.ua)

Протягом 16 років українська компанія вирощує на Волині найбільші в Європі плантації енергетичної верби, теплом від якої забезпечують школи та інші заклади в трьох областях України.

Читайте також: Майбутнє за сонцем. Як водоканал у Чорткові економить завдяки сонячним станціям.

Основні моменти:

• Верба дозволяє громадам заощаджувати до 40% на опаленні: використання біопального замість газу дає можливість школам та лікарням значно зменшити витрати.
• Плантації на Волині – найбільші в Європі: на 1800 гектарах колишніх занедбаних земель вирощують вербу, яка росте у сім разів швидше за звичайний ліс.
• Це “гра в довгу” для стабільної енергетики: повний цикл плантації триває роками, а один раз висаджена культура самостійно відновлюється після кожного зимового збору.
• Біопаливо покращує стан ґрунту після війни: на відміну від соняшнику, верба не виснажує землю, а навпаки – збагачує її органікою та очищує від шкідливих залишків.
• Штучно занижений газ стримує енергомодернізацію: субсидовані тарифи для населення по 8 грн створюють ілюзію дешевизни, і люди не поспішають переходити на альтернативне опалення.
• Проекти потребують приватних інвестицій: громадам вигідніше шукати партнерів-інвесторів, оскільки вирощування енергетичних культур потребує значних “довгих грошей”.

В умовах війни громади потребують стабільного тепла, особливо для шкіл, лікарень і дитсадків. Біопаливні котли дозволяють опалювати ці об’єкти деревиною або агровідходами. Це може зменшити залежність від дорогого газу і заощаджувати кошти – як місцевих бюджетів, так і бізнесу. До того ж, біопаливо є більш екологічним і має менше шкідливих викидів, ніж викопне.

З одного боку, підійде будь-яке дерево. Але значно вигідніше використовувати таке, що швидко росте. Один із таких способів забезпечення теплом – вирощування верби. Це невибаглива культура, яка швидко росте і щороку дає приріст в об’ємі.

“Біопаливо може бути ефективним для громад і бізнесу. Якщо дерево росте в умовах лісу, то на рік приростає десь приблизно три тонни на гектар. А якщо це вербова посадка, то це вже двадцять тон на гектар. І це дозволяє швидко отримувати багато біомаси, – говорить D.UA Новини Голова правління ГС “Біоенергетична асоціація України”, член правління Європейської біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха.

Подалі від газової залежності. Як занедбані землі перетворили на плантації верби

Біоенергетична компанія Salix Energy – піонери вирощування верби для отримання біопалива в Україні. З 2010 року вони використовують для таких цілей 1800 га на Волині. Це найбільші плантації верби в Європі. З 2014 року компанія використовує тріску верби для опалення бюджетних та приватних установ через власні котельні.

В пошуках можливостей для розвитку, їх зацікавила сфера біоенергетики. Зокрема, генерація тепла та електроенергії. Проте ринок біопалива на той час був нестабільним і залежав від непрозорих схем у лісгоспах, згадує співзасновник компанії Костянтин Богатов.

Підприємство обрало модель замкненого циклу – самостійне вирощування енергетичної верби для власних потреб.

“В той час нам певною мірою пощастило. Ринок землі тоді був дуже активним, і ми шукали території, що найкраще підходять для вирощування енергетичної верби, зважаючи на особливості клімату та ґрунтів. Так ми вийшли на Волинь. Побачили, що там дуже багато необробленої землі – люди просто не бачили сенсу займатися на ній агробізнесом. Вона стояла покинутою по 20 років”, – каже співрозмовник.

Поля після висадки верби, перший цикл (фото: надане Костянтином Богатовим)

Доросла плантація верби на 3 рік зрошування (фото: надане D.UA Новини)

На Волині звернули увагу через природні умови: північно-західний регіон України (Полісся) має достатньо вологі ґрунти та відповідний клімат. По-друге, там була велика кількість землі, яка роками не використовувалася.

Тоді компанія почала співпрацю з місцевою владою. Вони презентували свій проект і отримали земельні ділянки на дуже вигідних умовах, оскільки ці площі тривалий час не мали попиту. Для професійного старту залучили іноземних консультантів із Польщі, Данії, Британії, Ірландії та Швеції. Землі взяли в довгострокову оренду. В самих громадах на ініціативу бізнесу реагували по-різному.

“Хтось казав: ось, мовляв, тут колись хліб вирощували, то і має бути тільки хліб. Ми питали: “А коли тут хліб вирощували?”. “Останній раз у 1986-му”. Але там вже 25 років на той момент нічого не вирощували, все стояло захаращене. Інші керівники громад казали: слава богу, ми так страждаємо, воно все заліснило, треба обробіток”, – згадує Костянтин.

Він зазначає, що тоді їм дуже пощастило з обласним керівництвом. Місцеві чиновники вже у 2010-2012 роках усвідомлювали, наскільки небезпечно сидіти на “російській газовій голці”. Хоча зараз це здається очевидним всім, тоді мало хто бачив у цій залежності велику біду. Проте знайшлися люди, які усвідомлювали: без енергетичної незалежності не буде й державної.

Ще до Майдану, десь у 2012–2013 роках, Костянтин дав інтерв’ю аграрному журналу. Журналіст виніс у заголовок фразу: “Скажемо Путіну “до побачення”. У самій статті Костянтин детально описував, як їхня верба може реально замінити газ. Матеріал передрукували ледь не всі профільні видання в РФ. Російські експерти писали, що українці вже щось замислили і готуються до енергетичного розриву.

“Тоді вони ще не могли передбачити всіх політичних наслідків, але спостерігати за такою реакцією було дуже цікаво”, каже співзасновник компанії.

Коли виростає верба та який їй потрібен догляд

Костянтин Богатов порівнює догляд за вербою з вихованням дитини: перші три роки вона потребує максимум уваги, але згодом починає рости вже фактично самостійно. В цьому і є смисл такого бізнесу: на четвертий рік верба росте вже самостійно. Це зручно для диверсифікації: збирають її взимку, і це дозволяє компанії в теплий сезон зосередитися на звичайних аграрних проектах, рівномірно завантажуючи техніку та людей.

Заснування плантації нагадує закладку великого виноградника чи горіхового саду. Костянтин згадує, що оскільки їхні землі були занедбані, довелося витратити рік на підготовку: оранку та боротьбу зі шкідниками.

Після цього висаджують вербу й упродовж двох-трьох років ретельно доглядають за ними, щоб бур’яни не “забили” молоді рослини. Перший збір є радше технічним і не дає великого ефекту, а повноцінно верба “вступає в силу” з четвертого року. Тоді вона вже міцна, і бур’ян її не витісняє.

Процес збору врожаю організований циклами. Плантацію ділять на три кластери. Кожної зими збирають третину поля, поки інші дві частини продовжують рости, і потім переходять на інший кластер. Костянтин пояснює: якщо на другий рік рослина дає умовно 60 кубів біомаси, то на третій – вже 180.

На плантаціях завжди працюють місцеві мешканці. Зараз в цьому процесі задіяно близько 20 людей. В таких проектах один із “плюсів” – це робочі місця в громадах і податки, які теж залишаються на місцях.

Так виглядає дорослий кущ (фото: надане співрозмовником)

Яка спецтехніка потрібна?

Для збору енергетичної верби використовують звичайний аграрний комбайн, оснащений спеціальною жаткою. Ця жатка працює за принципом обертових елементів, які зрізають вербу під самий корінь і спрямовують стовбури всередину комбайна до подрібнювального барабана. На виході техніка видає подрібнену тріску так само, як ми звикли бачити на відео під час збору зерна.

“Комбайн витримує величезне навантаження. Якщо верба вже потужна, чотирирічна, товста, то її важко зрізати. Техніка може ламатися. Чим міцніша верба, тим важче це для техніки”, – зазначає співрозмовник.

Скільки виробляють тріски з верби?

Компанія в основному забезпечує теплом об’єкти соціальної інфраструктури: дитячі садки, відділення поліції, адміністративні будівлі. Костянтин Богатов зізнається, що сьогодні працювати надзвичайно складно.

Повномасштабне вторгнення принесло величезні виклики: дефіцит фінансування, брак кадрів, проблеми з електропостачанням. Ця зима, за його словами, видалася дуже важкою і для компанії і, звісно, для всіх працівників комунальної сфери.

Цікаво, що для власних потреб Salix Energy використовує лише близько 10% палива. Загалом компанія виробляє приблизно 50 тисяч метрів кубічних тріски на рік. З них лише 5 тисяч м³ спалюють у власних котельнях для генерації тепла, а решта 45 тисяч м³ розподіляється між Волинською, Рівненською та Львівською областями. Цю тріску купують інші виробники тепла, комунальні підприємства та військові частини.

Готова продукція – щепа (фото: надане Salix Energy)

Кому це вигідно і в чому проблема з субсидованим газом

Верба у порівнянні з іншими деревами значно інтенсивніше нарощує деревину, якщо ви садите її плантаціями. В цьому їхня перевага, можна отримати швидко багато біомаси на гектар.