Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з Європейським Союзом щодо надання Україні фінансової підтримки на суму 90 мільярдів євро
Цю інформацію підтверджує картка законопроєкту №0376.
У пояснювальній записці зазначається, що документ встановлює рамки “для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, зокрема в рамках макрофінансової допомоги у вигляді позики на підтримку України”.
“Укладання та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволить Україні у 2026–2027 роках отримати від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу”, – йдеться у тексті пояснювальної записки.
Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено на рівні до 45 млрд євро, що розподіляється на два основні компоненти:
- оборонна частина (до 28,3 млрд євро) – призначена для закупівлі озброєння та зміцнення оборонно-промислового потенціалу;
- бюджетна частина (16,7 млрд євро) – спрямована на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.
Фінансування бюджетної частини здійснюється через два механізми:
- до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);
- до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, вранці 28 травня законопроєкт має бути розглянутий Комітетом Верховної Ради України з питань євроінтеграції. Після цього його планують винести на голосування.
Він звернув увагу на значну частину податкових зобов’язань, які бере на себе Україна.
Про зобов’язання
За словами Железняка, виплата всіх трьох траншів (загалом до €8,35 млрд) залежить, зокрема, від:
- демократії та верховенства права – підтримка ефективних демократичних механізмів, багатопартійного парламентаризму, прав людини (зокрема меншин) та боротьби з корупцією.
- Позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики.
- Незворотність антикорупційних заходів – не скасовувати заходи, вжиті в рамках інструментів підтримки ЄС чи МВФ.
- Незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління державними підприємствами й банками.
- Прозорість і звітність – щоквартально/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.
Умови для отримання коштів
Як зазначив Железняк, кошти виплачуються трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління державними фінансами.
1-й транш (€3,2 млрд):
- законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- Продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- Оновлена Стратегія управління державними фінансами; новий Митний кодекс до Кабміну;
- Призначення постійного голови Держмитслужби.
2-й транш (€3,7 млрд):
- закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
- Узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- Дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026;
- Призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.
3-й транш (€1,45 млрд):
- реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік) та спрощення адміністрування ПДВ;
- Подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9);
- Проєкт державного бюджету на 2027; нова Стратегія публічних закупівель; концепт-нота щодо оборонних закупівель;
- Реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
- Ухвалення Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.
Також, як зазначив нардеп, один із пунктів передбачає зміну третьої групи ФОП.
Умова 2-го траншу
Прийняття Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.
Умови 3-го траншу
Подати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи для реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік, зокрема:
- заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
- обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
- запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
- кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС.
Нагадаємо, 23 квітня ЄС розблокував кредит для України на €90 млрд, а також остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти РФ.
Згодом повідомлялося, що Україна може отримати перші кошти в межах нової фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом €90 млрд вже у травні-червні 2026 року.