Зеркаль висловилася щодо євроінтеграції, відповідаючи на численні запитання.

Минулого тижня Україні були передані всі умови для вступу в ЄС – бенчмарки – за всіма кластерами. Ця подія залишилася непоміченою, хоча є знаковою

Хочу зазначити: бенчмарки – це не “марки, які валяються на лавці“, як можуть подумати фахівці, не пов’язані з цим процесом. Це чітко визначені завдання для України, від виконання яких залежить, коли ми зможемо сказати: “Україна готова до членства в ЄС“.

Отже, надано аргументи та розрахунки, які демонструють, наскільки гасла про європейську інтеграцію відповідають готовності до змін.

При цьому “змінюватися” насправді. 

Мова йде не лише про зміни в законодавстві, а й про реальні практики застосування норм і правил. Ці зміни не “відбуваються” самі по собі: немає чарівних паличок чи заклинань, які здатні здійснити дивовижні перетворення.

Багато людей, наприклад, вважає, що український безвіз “відбувся”.  Він дійсно “відбувся”, але як результат семирічних зусиль, які можна порівняти з добровільними та обов’язковими тренуваннями в різних видах спорту одночасно.

Для тих, хто займався безвізом, це нагадувало десятиборство з перешкодами. Незважаючи на благу мету (безвіз потрібен усім) –  змінювати свої практики та звичні підходи не хотів ніхто.

Тарасу Качці, який був залучений до цих зусиль, можу висловити лише слова моральної підтримки. Його чекає серія завдань, значно складніша. Потрібно пробиратися не лише через закони та адміністративну практику, потрібно змінювати уявлення про те, як функціонує економіка, переставляти її “з голови на ноги” – з радянської парадигми на ринкові та прозорі правила.

Щоб було зрозуміло, про що йдеться, пропоную задати собі кілька запитань стосовно одного з обов’язкових пунктів програми.

Згідно з правилами, прийнятими в ЄС, відкривши кран, ми маємо отримати питну воду. Звучить вражаюче.

Тепер запитання: а скільки це коштуватиме? Скільки коштує повне оновлення водоканалу, яке це забезпечить?  А звідки ці кошти? Яким буде тариф, і хто компенсує людям, які не можуть платити? Скільки часу знадобиться, щоб це оновлення запрацювало? І скільки часу потрібно комунальним компаніям, щоб навчитися залучати європейські фонди? А скільки грошей коштуватиме підприємствам оновлення фільтрів та стоків? І скільки років ті, хто виживе, будуть оновлюватися?

Всі ці відповіді (з розрахунками по кожній громаді) необхідні, щоб узгодити “марки”. І це лише одне з тисячі питань.

Джерело

Про авторку. Лана Зеркаль, українська дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.