Владімір Путін публічно розкритикував своїх головних економічних радників під час наради в середу: економіка Росії зменшилася на 1,8% у січні – лютому 2026 року. Це сталося незважаючи на оптимістичні прогнози уряду щодо зростання. Путін вимагав від команди детальних звітів і нових заходів для стимулювання економічного розвитку, повідомляє Reuters.
Росія на дні
Щоб зрозуміти, чому ситуація стала критичною, варто звернути увагу на динаміку останніх двох років.
- 2024 рік: економіка Росії зросла на 4,9%. Це сталося переважно завдяки військовим витратам і штучному стимулюванню.
- 2025 рік: зростання різко сповільнилося до приблизно 1%. Основні причини: жорстка монетарна політика Центробанку (високі відсоткові ставки для боротьби з інфляцією) та західні санкції, які обмежують доходи від експорту нафти.
- Початок 2026 року: економіка впала в мінус. -1,8% за перші два місяці.
Жорстка монетарна політика — це стратегія центрального банку, спрямована на підвищення відсоткових ставок для зниження інфляції. Побічний ефект: подорожчання кредитів для бізнесу та уповільнення економіки.
Крихка надія
У березні 2026 року світові ціни на нафту зросли через кризу на Близькому Сході. Це дало Міжнародному валютному фонду (МВФ) підстави переглянути прогноз для Росії на краще – з 0,8% до 1,1% зростання ВВП за підсумками 2026 року.
Проте російський Мінфін прогнозує зростання на рівні 1,3% у 2026 році, але вже попередив: ця цифра може бути переглянута в бік зниження наприкінці квітня через слабкі результати перших двох місяців.
Прогнози не справджуються
На нараді були присутні ключові особи економічного блоку Росії:
- Максім Орєшкін – помічник президента з економічних питань;
- Ельвіра Набіулліна – голова Центрального банку Росії;
- Антон Силуанов – міністр фінансів.
Путін дав зрозуміти, що пояснювати падіння показників “календарними факторами”, тобто посилатися на особливості статистики початку року, недостатньо. “Я очікую почути сьогодні детальні доповіді про поточний стан економіки і про те, чому макроекономічні показники, як і раніше, не відповідають очікуванням”, — заявив лідер, підкресливши, що показники не дотягують навіть до прогнозів самих чиновників.
Вимоги Путіна
Господар Кремля поставив перед економічним блоком такі завдання:
- Розробити “додаткові заходи для відновлення зростання”
- Створити умови для розвитку бізнес-ініціатив
- Перенаправити кваліфіковані кадри в сектори з вищим потенціалом зростання. Тобто туди, де є реальний попит і віддача, а не в роздуті державні структури.
Путін також згадав, що уряд підготував комплекс заходів для зниження залежності бюджету від доходів з волатильних сировинних ринків: від нафти і газу, ціни на які коливаються залежно від світової кон’юнктури. Деталей він не розкрив.
Залежність бюджету від сировинних ринків — хронічна проблема російської економіки: коли нафта дорога, скарбниця поповнюється; коли дешева, виникає дефіцит. Знизити цю залежність Росія намагається вже кілька десятиліть, поки безуспішно.
Економічне стиснення на початку року — це не просто цифра у звіті. Воно означає: менше інвестицій, менше робочих місць у цивільних секторах, збереження високих ставок за кредитами. Поки економіка бореться з інфляцією, споживчі позики та іпотека в Росії залишаються вкрай дорогими. При цьому військові витрати продовжують поглинати значну частину бюджету, залишаючи все менше ресурсів на розвиток економіки мирного часу.
Нафта дорожчає, санкції частково зняті, тижневі доходи ставлять рекорди. Здавалося б, Путін знову витягнув джокера. Але економіст Олексій Пластун нагадує, що поки Кремль рахував нафтодолари, українські дрони продовжували систематично виводити з ладу всю систему російського нафтоекспорту: порти, НПЗ і нафтобази. На чиєму боці арифметика — читайте в статті “Остання надія Путіна. Дорога нафта проти палаючих портів і НПЗ”.