З 1 квітня повернення виплат за необґрунтовані лікарняні має здійснювати не пацієнт, який їх отримав, а медичний заклад або лікар, що видав висновок. Це один із методів боротьби з торгівлею листками непрацездатності, але чи не призведе це до того, що лікарі почнуть уникати відкриття лікарняних для тих, хто дійсно потребує допомоги
З 1 квітня набрали чинності зміни до закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо листків непрацездатності. Тепер, якщо контролери Пенсійного фонду України визнають, що лікарняний (медичний висновок про тимчасову непрацездатність) був виданий або продовжений без підстав, саме медичний заклад (або лікар-ФОП) зобов’язаний відшкодувати Пенсійному фонду лікарняні, які були виплачені працівнику.
Лікарі вже в березні повідомляли про “штрафи”
Інформація про те, що Пенсійний фонд перевірятиме обґрунтованість медичних висновків про тимчасову непрацездатність, викликала обурення серед медичної спільноти. Деякі лікарі сприйняли нововведення як загрозу, оскільки чиновники з ПФУ без медичної освіти будуть оцінювати, чи правильно вони поставили діагноз.
Варто зазначити, що новий закон передбачає, що працівники ПФУ перевіряють обґрунтованість видачі/продовження листків непрацездатності (по суті, чи коректно оформлені документи), а самі медичні висновки про тимчасову непрацездатність можуть перевіряти лише за участю уповноважених лікарів.
Проте, у соціальних мережах лікарі вже з березня почали скаржитися, що ПФУ “штрафує” їх за помилки в оформленні медичних висновків. Вони висловлюють побоювання, що тепер бояться виписувати лікарняні.
“Перевірки обґрунтованості лікарняних відбуваються постійно, і завжди якийсь лікар потрапляє під перевірку. Існують чисто механічні помилки, а буває, що пацієнт не надає лікарю всю необхідну інформацію. Наприклад, пацієнт приходить на прийом хворим, лікар відкриває лікарняний, а він, наприклад, виїхав за кордон. Тоді факт перетину кордону фіксується, і нам надходить повідомлення, лікар пише пояснення”, – зазначає голова асоціації сімейної медицини Рівненщини Іван Габорець.
До речі, у соціальній мережі Treads лікарка Олександра Шмуратко-Юрченко пише, що бачила випадки, коли прикордонники перевіряли факт перетину кордону: пацієнт взяв лікарняний і полетів до Єгипту. На що інша користувачка здивувалася, чому, наприклад, з ГРЗ не можна виїжджати за кордон, адже змінити квитки – це проблема.
фото: Threads
Проте, найчастіше лікарі скаржаться на вимоги компенсації за неправильно підраховані дні лікарняних або порушення при їх продовженні, але при цьому система часто дає збої, тому оформлення електронного медичного висновку вчасно стає справжнім випробуванням для лікаря.
фото: Threads
За словами Івана Габорця, проблеми з підрахунком днів найчастіше виникають, коли пацієнт тривало хворіє, і медичні висновки формують різні лікарі. Він також зазначає, що сімейний лікар може відкрити лікарняний навіть за телефонним зверненням, але пацієнт зобов’язаний прийти на прийом.
“Звичайно, якщо людина раптово захворіла, то в великому місті може бути проблемою потрапити на прийом до свого сімейного лікаря в той же день. Тоді лікар може відкрити лікарняний після телефонного дзвінка, але пацієнт має обов’язково прийти на прийом особисто протягом трьох днів”, – пояснює він.
При цьому Іван Габорець зазначає, що до цього часу у тих небагатьох випадках, коли ПФУ визнавав медичні висновки лікарів його медзакладу необґрунтованими, до квітня цього року компенсацію сплачували не лікарі, а пацієнти, які отримали ці виплати.
Хто насправді відповідатиме за відшкодування
“Фактично, основне нововведення з 1 квітня – це остаточне визначення відповідальності за встановлення непрацездатності за медичним закладом, – пояснює у коментарі Еспресо ексміністрка охорони здоров’я, юристка у галузі медичного права Зоряна Скалецька. – Раніше, якщо було встановлено, що лікарняний був виданий необґрунтовано, компенсацію могли стягувати з пацієнта, який, власне, отримав виплати. Тому у судах пацієнти часто доводили, що не вони ухвалювали рішення про призначення лікарняних, тому і претензій до них не може бути”.
За її словами, у медичних закладах директор призначає окремого працівника (і у багатьох лікарнях така особа є), яка відповідає за цю документацію. Саме в його обов’язки входить роз’яснення лікарям, як правильно оформляти лікарняний, а також стежити за змінами у вимогах законодавства. У таких закладах за кілька років може бути скасовано один-два медичні висновки.
“Якщо ж лікар дізнається про нововведення з новин, це свідчить про погану організацію роботи в такому медичному закладі, тобто це недолік з боку керівника”, – зазначає вона.
При цьому важливо підкреслити, що йдеться не про штрафи, а про компенсацію сплачених виплат на підставі сформованого необґрунтованого медичного висновку. Медичні заклади отримали можливість оскаржувати рішення ПФУ про необґрунтованість у доосудовому порядку (до квітня 2026 року це було можливо лише через суд).
“У новинах також повідомлялося, що компенсацію платитиме заклад або лікар. Насправді йдеться про лікарів, які зареєстровані як ФОПи. Законодавством передбачена можливість регресу – тобто медичний заклад може вимагати відшкодування безпосередньо у лікаря, який видав необґрунтований висновок. Але тут уже залежить від ситуації та рішення директора, – пояснює Зоряна Скалецька. – Якщо лікар технічно помилився і видав лікарняний, який ПФУ визнав необґрунтованим, то медзаклад може і не стягувати з нього компенсації. Але якщо лікаря спіймали на шахрайстві з лікарняними і таких висновків багато, то логічно, що він, а не заклад, має відшкодовувати кошти і нести повну відповідальність”.
Водночас Іван Гаврилець переконаний, що в більшості випадків лікарям все ж доведеться повертати кошти.
“Якщо заклад зобов’яжуть компенсувати виплати, то керівник змусить лікаря, який допустив помилку, відшкодувати кошти”, – зазначає він.
Контроль за лікарняними – це не лише про фінанси
Зоряна Скалецька акцентує увагу на ще одному важливому аспекті контролю за лікарняними – це часто спосіб уникнення відповідальності.
“Зрозуміло, що у ПФУ коштів недостатньо, тому контроль за виплатами є вкрай важливим. Але насправді лікарняні “купують” зазвичай не лише заради виплат, – зазначає вона. – Часто лікарняне, в тому числі заднім числом, є способом уникнути звільнення з посади, затягування судових процесів тощо, але при цьому ПФУ ще й має нарахувати виплати цим “фальшивим хворим”. Тому контроль за медичними висновками про тимчасову непрацездатність має бути як на рівні медичного закладу, так і на рівні Пенсійного фонду”.
До речі, для оформлення інвалідності потрібно 120 днів лікарняного. Тож ті, хто купував собі фальшиві інвалідності, зокрема, щоб уникнути мобілізації, також мусили мати медичний висновок про тимчасову непрацездатність і навіть про госпіталізацію, якої не було.